• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Основи здоров'я
• Розробки уроків
• 7 клас

Урок №01

(7 клас. Основи здоров’я)

Тема: Цілісність здоров’я

Мета: сформувати в школярів поняття про складові здоров'я та їхнє значення. Ознайомлення учнів з підручником і зошитом для 7-го класу.

Обладнання: підручник для 7 класу «Основи здоров’я» І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко-К, «Алатон», 2015; наочність.

Базові поняття й терміни: фізична складова здоров'я, соціальна складова здоров'я, психічна складова здоров'я, духовна складова здоров'я.

Тип уроку: повторення та вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Ι. Організаційний етап

- Привітайте учнів, роздайте бейджики. Учні пишуть на них свої імена і прикріплюють до одягу.

- Запропонуйте їм одним словом (або реченням) висловити свої враження від літніх канікул.

- Якщо учні вперше на тренінгу, їм пропонують розробити правила групи, якщо ні — обговорити заготовлені правила і додати нові.

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

Проведіть мозковий штурм. Продовжіть фрази:

«Бути здоровим — це...»

«Коли я здоровий, я можу...»

ΙΙΙ. Вивчення нового матеріалу

Блок 1. Холістичне уявлення про здоров’я

1. Слово вчителя

Сучасне уявлення про здоров’я називають холістичним (від англ. «whole» — цілий, цілісний). Воно ґрунтується на визначенні Всесвітньої організації

охорони здоров’я (ВООЗ) і враховує не лише фізичне благополуччя людини,

а й інші виміри: її емоційний стан, інтелектуальний розвиток, рівень соціальності та духовності.

Усі ці аспекти взаємопов’язані і впливають на загальне благополуччя людини. Адже якщо хтось має здорове тіло, але незадоволений собою або відчуває, що його ніхто не любить, то страждає не лише його душа. Від цього можна й занедужати: погано спати уночі, потерпати від головного болю. Отже, щоб досягти високого рівня благополуччя, треба дбати про всі його аспекти.

2. Запитання для обговорення:

• Кого у давнину вважали здоровим?

• Як змінилося уявлення людей про здоров’я, коли вони почали краще харчуватися, підвищився рівень медичного обслуговування?

• Кого нині вважають здоровим?

3. Поясніть значення терміна «холістичний».

Блок 2. Від чого залежить здоров’я

1. Роздайте учням по 4 стікери. На них вони записують основні чинники, що впливають на здоров’я: «спосіб життя», «якість медичного обслуговування», «спадковість», «екологічний стан довкілля».

2. Запропонуйте їм розкласти ці чинники у формі ромба відповідно до того, як вони оцінюють їх вплив на здоров’я. Вгорі — чинник, що має найбільший вплив, унизу — найменший, решта два — посередині.

3. Розкажіть, як оцінюють вплив цих чинників фахівці (див. малюнок с.9).

4. Запитайте учнів, чи має хтось іншу думку. Вислухайте її. Поясніть, що такий розподіл є середньостатистичним, а на здоров’я кожної окремої людини ці або інші чинники можуть впливати по-різному. Наприклад, якщо когось у лікарні інфікували ВІЛ, то на його здоров’я найбільше вплинула якість медичного обслуговування. Однак у середньому здоров’я людей найбільшою мірою залежить від їхнього способу життя.

Блок 3. Піраміда потреб

1. Слово вчителя: «Якщо здоров’я за- лежить передусім від способу життя людини, а отже, від її поведінки, то постає питання, від чого ж найбільше залежить поведінка? Психолог Абрахам Маслоу розробив теорію, яка пояснює поведінку людини, виходячи з її потреб».

2. Самостійна робота з підручником (с.10, мал. 4).

3. Запитання для обговорення:

• Які є три групи потреб?

• Що таке потреби дефіциту і потреби розвитку?

• Як почувається людина, коли не може задовольнити свої основні фізіологічні потреби?

• Які потреби є важливими для досягнення високого рівня психологічного благополуччя?

• Які потреби стають найважливішими у підлітковому віці?

• Що може статися, якщо нехтувати своїми потребами?

• Які ваші потреби ви можете задовольнити на тренінгах? Робота в групах (варіант 1)

1. Об’єднатися в групи (вітаміни — А, В, С, D, Е).

2. Учні розробляють правила кожного з аспектів благополуччя.

3. Презентація проектів. Робота в групах (варіант 2 для класів, які вже не перший рік навчаються за тренінговими методиками)

1. Об’єднатися в групи (художники, журналісти, актори, музиканти, філософи). 2. Учні розробляють правила здорового способу життя: художники — малюють плакат про секрети фізичного благополуччя; журналісти — пишуть статтю, як досягти соціального благополуччя; актори — готують сценку чи пантоміму про шлях до інтелектуального благополуччя; музиканти — створюють попурі з пісень про емоційне благополуччя; філософи — формулюють заповіді духовного благополуччя.

3. Презентація проектів.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань

Читання та обговорення уривку з книги Фулхама (підручник, с. 12).

• Запропонуйте учням підсумувати, що вони робили на уроці.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 1

Урок №02

(7 клас. Основи здоров’я)

Тема: Значення звичок і навичок для здоров’я

Мета: Проаналізувати вплив звичок на здоров’я; ознайомити учнів як формуються звички. Тренувати уміння формувати корисні звички і позбуватися небажаних звичок.

Обладнання: підручник «Основи здоров’я», наочність.

Базові поняття й терміни: «спеціальні навички», «життєві навички», «ООЖН».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Ι. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя: «Усі знають: посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю». На цьому уроці ми вивчатимемо, які є звички, як вони формуються та як змінити небажану звичку».

• Виконання яких правил поведінки на уроці/тренінгу стало для нас звичним? Які з них можуть стати корисними звичками (приходити вчасно тощо)?

ΙΙΙ. Вивчення нового матеріалу

За допомогою розрізаних на пазли листівок об’єднайте учнів у 2 групи.

• Завдання групам: скласти хіт-парад звичок. Перша група записує 10 найкорисніших звичок, друга — 10 найшкідливіших .

• Презентації груп починаються слова- ми: «На 10-й сходинці нашого хітпараду —звичка...», а далі пояснення, як вона впливає на здоров’я.

• Руханка-знайомство «Калейдоскоп»

Міні-лекція «Як формуються звички»

Більшість звичок формуються несвідомо — зазвичай у процесі наслі­дування батьків, однолітків, літературних персонажів, героїв фільмів. Деякі наші звички формуються свідомо. В такому разі ми спо­чатку отримуємо певні знання (наприклад, як правильно чистити зуби). Потім тренуємося застосовувати ці знання на практиці — формуємо уміння. На цьому етапі доводиться перевіряти себе, чи правильно виконуємо ту чи іншу дію. Повторюючи багато разів, доводимо наше уміння до автоматизму, коли вже не треба замислюватися, що і як ми робимо. Так формується навичка.
Звичка— це вершина піраміди, коли ми вже не замислюємося, чому щось робимо. Ми це робимо тому, що звикли. Учені визначили час, необхідний для оволодіння певними уміннями, навичками і формування звички:

• уміння формується за 5 — 9 повторів;

• для формування навички потрібні щоденні тренування

Обговорення метафор

Слово вчителя: «Змінити звичку нелегко, оскільки вона міцно закріплена у підсвідомості. У відповідних обставинах мозок автоматично «вмикає» звичний спосіб поведінки, який ще називають поведінковим стереотипом».

Прочитайте і обговоріть вислів Семюела Джексона «Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю».

Запитання для обговорення:

• Як ви розумієте слова письменника?

• Чи можете довести правильність цього твердження прикладами?

Прочитайте й обговоріть байку Езопа «Жабки»

Жабки

Жили по сусідству дві жабки. Одна — в глибокому ставку поряд з дорогою, а друга на дорозі, де майже не було води. Жабка, що жила в ставку, радила сусідці перебиратися до ставка, щоб мати ситніше і спокійніше життя. Але та відмовлялася, казала, що прикипіла до свого місця і не хоче його покидати, — до тієї миті, як віз, що їхав дорогою, переїхав її.

Запитання для обговорення:

• Чому жабка не захотіла перебратись у комфортніше і безпечніше місце?

• Кого вона нагадує своєю поведінкою?

Робота в групах. Як змінити звичку

1. Слово вчителя: «Уміння змінювати небажані звички дуже корисне. Його необхідно тренувати. Для цього існує певний алгоритм — послідовність дій».

2. Об’єднайте учнів у групи або пари і роздайте записаний на окремих смужках паперу алгоритм дій:

• Обери звичку, яку хочеш змінити.

• Психологічно налаштуйся на зміни.

• Склади план змін.

• Відпрацьовуй нову звичку не менш як три місяці.

• Заохочуй себе за досягнуті успіхи.

3. Запропонуйте учням самим скласти алгоритм і перевірити його правильність за допомогою підручника.

Релаксаційна пауза

Слово вчителя: «Змінити поведінковий стереотип і психологічно налаштуватися на зміни вам допоможе така вправа (учні виконують):

• Сядьте зручно. Заплющіть очі й уявіть перед собою білий екран.

• Висвітліть на цьому екрані зображення того, що ви звикли робити.

• У правому нижньому кутку екрана в маленькому віконці висвітліть те, на що хочете змінити свою звичку.

• Потім різко збільшіть маленьке зображення на цілий екран і одночасно накажіть собі: «Змінись!»

• Тричі повторіть вправу. Виконуйте вправу тричі на день (вранці, вдень і ввечері). Пам’ятайте, що звичка формується приблизно три місяці, тому протягом цього часу твердо утримуйте визначений курс».

Міні-лекція «Навички, сприятливі для здоров’я»

На уроках здоров’я учні отримують знання і відпрацьовують важливі уміння та навички, які згодом перетворюються на корисні звички. Це, зокрема, навички особистої гігієни, безпечної поведінки на дорогах, користування побутовими приладами тощо. їх ще називають спеціальними навичками.

Однак найважливішими для твого здоров’я є психосоціальні навички, які ще називають життєвими навичками.

Проаналізувавши досвід багатьох людей, вчені зробили висновок: щоб бути благопо­лучним, успішним, щасливим, треба навча­тися цього так само, як математики чи історії. Вони розробили спеціальну навчальну методику, яка має назву «освіта на основі набуття життєвих навичок», скорочено — ООЖН . Ця методика виявилася найефективнішою у профілактиці шкідливих звичок. Саме за такою методи­кою навчаються твої однолітки в багатьох країнах світу.

Ти також навчався життєвих навичок. Пригадай, як це було. У 5-му класі вчився ставитися до себе як до унікальної і неповторної особистості, розуміти і правильно висловлювати свої почуття, поважати себе та інших, відмовлятися від небезпечних пропозицій.

У 6- му класі ти продовжував розбудовувати свою самооцінку, тренував уміння приймати рішення, розпізнавати маніпуляції та рекламні хитрощі, вчився працювати в команді, знайомитись і долати сором’язливість, кон­структивно розв’язувати конфлікти, обирати компанію, протидіяти агресії та насиллю.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань

Гра «Вгадай, що...?» Учитель називає навичку. Ті, хто думає, що це спеціальна навичка, сидять, а ті, хто переконаний, що життєва — встають.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 2

Підсумки

Упродовж життя людина набуває багатьох умінь, навичок і звичок. Звички привносять елемент стабільності в наше життя. Є звички корисні, шкідливі, нейтральні.

Позбутися небажаної звички непросто, особливо тієї, що спричиняє залежність. Для цього треба: психологічно налаштуватися на зміни; скласти план змін; відпрацьову­вати необхідні вміння не менш як три місяці; заохочувати себе за досягнуті успіхи.

Сприятливі для здоров’я навички поділяють на спеціальні і психосоціальні. Психосоціальні навички дуже важливі для всіх аспектів людського життя. Тому їх ще називають

Додатковий матеріал

Звички можна змінити, слідуючи трьом простим правилам

Звички, які ми створюємо протягом усього життя, займають багато місця в нашій повсякденній діяльності. Вони виникають автоматично, і ми не завжди знаємо про те, що вони є частиною нашої поведінки. Дослідження показують: близько 40% людей щодня роблять майже одне і те ж. Звички формуються за допомогою асоціативного навчання. Знаходячи моделі поведінки, які дозволяють нам досягти мети, ми повторюємо їх, тому що вони працюють. При стабільному повторенні утворюється асоціативний зв’язок.

Коли щось відбувається в перший раз, активуються асоціативні базальні ганглії. Вони включають префронтальну кору і підтримують активність робочої пам’яті, що дозволяє приймати рішення. Як тільки поведінка повторюється в тому ж контексті, інформація в мозку змінюється. Вона зміщується в сенсомоторну систему, яка підтримує асоціативні уявлення про сигнал і відповіді, але не зберігає інформацію про мету і результаті. Цей зсув допомагає пояснити, чому звички стають стійкими.

Коли ми діємо виходячи з намірів, то використовуємо способи, які відповідають бажаному результату. Як правило, ми усвідомлюємо свої наміри. Вони змінюються дуже швидко, тому що ми можемо приймати свідомі рішення про те, що хочемо зробити в майбутньому. Ці рішення часто відрізняються від наших минулих бажань. Звички ж в основному лежать в області несвідомого. Ми не можемо їх відстежити або зрозуміти, навіщо так робимо. Звички повільно змінюються шляхом багаторазового повторення.

В одному з досліджень учасників попросили оцінити смак попкорна. Як і очікувалося, свіжий попкорн виявився кращим старішого. Коли добровольцям дали попкорн в кінотеатрі, люди зі звичкою їсти попкорн, при перегляді фільму з’їли стільки ж старого попкорна, скільки і учасники, яким дали свіжий попкорн. Людям зручно перебувати у владі звичок. 40% часу ми не думаємо про те, що робимо. Це допомагає зосередитися на інших речах. Сила волі – обмежений ресурс. Коли він закінчується, ми повертаємося до звичок.

Соціальна реклама, освітні програми і семінари направлені на зміну звичок. Вчені задалися питанням, наскільки вони ефективні. Виявилося, вони сильно підвищують мотивацію і бажання. Людям здається: вони хочуть і можуть змінитися, але це не так вже й просто. Дослідники вивчали, чи змінюється поведінка людей при отриманні нової інформації. Учасники дивилися соціальну рекламу про те, як важливо вживати 5 порцій фруктів і овочів щодня. 35% опитаних відповіли, що повинні з’їдати 5 фруктів і овочів на день. Виходячи з цього результату, можна було припустити, що така реклама ефективна. Однак лише 11% респондентів використали дані поради. Так, рекламний ролик змінив наміри багатьох людей, але не зміг вплинути на їх звичну поведінку.

Урок №03

(7 клас. Основи здоров’я)

Тема: Обираємо здоровий спосіб життя

Мета: Ознайомити з вигодами здорового способу життя та сприятливими для здоров’я життєвими принципами. Навчити враховувати особливості умов життя та розробляти індивідуальний план здорового способу життя.

Обладнання: підручник «Основи здоров’я», наочність.

Базові поняття й терміни: «життєві принципи».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Ι. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

1. Привітайте учнів, запитайте, що їм запам’яталося з минулого тренінгу/уроку.

2. Продовжити фразу: «Я вирішив(ла) розвивати життєву навичку...».

3. Назвіть тему і завдання уроку: «На цьому уроці - тренігу ми проаналізуємо вигоди здорового способу життя, дізнаємося про деякі важливі життєві принципи і розвиватимемо навички постановки і досягнення мети».

ΙΙΙ. Вивчення нового матеріалу

Стартові завдання

1. Мозковий штурм або в режимі запитання-відповіді:

• Як ви думаєте, чи багато людей чули про здоровий спосіб життя? (багато, майже всі)

• Чи всі вони ведуть здоровий спосіб життя? (ні)

• Чому? (учні називають причини, серед яких мають бути: «їм не вистачає часу», «вони не розуміють, для чого це їм потрібно»).

2. Підготовлені волонтери розігрують сценку про невдаху-лісоруба.

Йде чоловік лісом і зустрічає знайомого, який старанно пиляє дерево тупою пилкою.

— Що ти робиш?

— Хіба не бачиш? Дерево пиляю.

— У тебе ж пилка затупилася.

Чому б тобі не зробити перерву і заточити її?

— Ти що?! Немає часу. Треба скоріше дерево спиляти.

Запитання для обговорення:

• Чи варто цьому чоловікові тратити час, щоб заточити пилку?

• Чи допоможе це швидше спиляти дерево?

• Чи варто людям витрачати час на ЗСЖ?

Підсумуйте! Той, хто веде ЗСЖ, робить вигідну інвестицію у своє майбутнє. Він витрачає час на фізичні вправи, приготування корисних страв, розбудову стосунків тощо. Але завдяки цьому виконує більший обсяг роботи за коротший час і отримує додатковий «прибуток» — міцне здоров’я, хороший настрій, вірних друзів, відчуття повноти життя та успіх.

Блок 1. Вигоди здорового способу життя

Слово вчителя: «Свідомий вибір на користь здорового способу життя потребує глибокого розуміння його переваг. Уявіть, що ви працюєте на телебаченні і вам треба підготувати рекламні ролики про переваги здорового способу життя».

1. Об’єднайтесь у 4 групи (дієтологи, тренери, гігієністи, психологи).

2. За допомогою малюнка 7 у підручнику напишіть сценарії та зіграйте рекламні ролики про вигоди від:

група 1: раціонального харчування;

група 2: фізичних вправ;

група 3: особистої гігієни;

група 4: повноцінного відпочинку.

3. Презентації груп, обговорення.

Блок 2. Життєві принципи, сприятливі для здоров’я

Міні-лекція, демонстрація: «На уроках фізики вивчають закони природи. Наприклад, якщо підкинути м’яч, він завдяки силі тяжіння обов’язково впаде на землю (продемонструйте). Закони природи незмінні. Людська поведінка також підпорядковується певним закономірностям - принципам. Вони діють майже як закони: якщо дотримуєшся їх, на тебе чекає успіх, якщо порушуєш — невдачі. Однак, на відміну від законів природи, людина сама обирає, дотримуватися принципів чи ні. Один кінорежисер слушно зауважив: «Принципи не можна розбити, можна лише розбитися об них». Існує кілька важливих життєвих принципів, сприятливих для здоров’я: принцип керманича, принцип оптимізму, принцип «золотої середини», принцип «бери і давай».

• Принцип керманича продемонструйте метафорою керманич і пасажир або колода і риба (колоду несе течія, а риба пливе, куди захоче).

• Принцип оптимізму — склянкою води: наполовину повна чи наполовину порожня?

• Принцип «золотої середини» — за допомогою терезів.

• Принцип «бери і давай» — притчею про два моря (підручник, с. 20-21).

Руханка «Вище голови не стрибнеш»

• Запропонуйте учням взяти стікер і, підстрибнувши якнайвище, наклеїти його на стіну. Потім узяти другий стікер і постаратися наклеїти його ще вище. Так робити доти, доки вдається поліпшувати попередній результат. Запитання для обговорення:

• Чи всі приклеїли стікери на однаковій висоті? (ні).

• Чому? (кожен має різні можливості)

• Після якого стікера вже не вдавалося поліпшити результат? (зазвичай після третього-четвертого)

• Який висновок можна зробити з цієї вправи? (треба ставити перед собою конкретні цілі, яких можна досягти).

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань

Складання плану здорового способу життя

1. Заплющ очі й уяви, яким хочеш бути через рік. Уважно роздивись усі деталі, прислухайся до того, що говорять про тебе, відчуй радість від того, яким ти став.
2. Розплющ очі і запиши, що ти уявив. Порівняй із тим, що маєш тепер. Які звички ти хотів би змінити у собі? Яких набути? Обери одну з таких звичок і постав собі це за мету. Започаткуй проект самовдосконалення, використовуючи поради на с. 15.
3. Склади план здорового способу життя, наприклад, у вигляді режиму дня. Не забудь включити до цього плану:

• Регулярні фізичні вправи. Намагайся щодня активно рухатися (займайся спортом, гуляй із собакою тощо).

• Збалансоване харчування. Надавай перевагу свіжим корисним продуктам. Складай свій раціон відповідно до харчової піраміди.

• Список із десяти занять, від яких ти отримуєш задоволення (слухати музику, грати в футбол, гуляти з друзями...). Щодня роби щось із цього списку.
• Щодня виділяй час для свого духовного розвитку: роздумів, ведення щоденника, перегляду хороших фільмів, читання.

Вправа: «Дотягнутись до зірок»

Запропонуйте учням стати в коло, заплющити очі, тричі глибоко вдихнути і видихнути. Відтак уявити над собою зоряне небо, підвести голову і роздивитися на ньому яскраву зірку, яка символізує заповітну мрію. Розплющити очі, простягнути руки якнайвище, "зняти" зірку з неба і "сховати" її у своєму серці. Висновок: «Не відмовляйтеся від своїх мрій, йдіть до них крок за кроком».

Підсумок

Той, хто веде здоровий спосіб життя, робить вигідну інвестицію у своє майбутнє. Віра в себе, оптимізм, альтруїзм, помірність — жит­тєві принципи, що сприяють зміцненню здоров’я. Під час складання плану здорового способу життя слід враховувати індивідуальні особливості свого організму і умов життя.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 3

Урок №04

(7 клас. Основи здоров’я)

Тема: Профілактика захворювань

Мета: Сформувати в учнів поняття про захворювання, розвивати навички адекватного оцінювання ситуації; виховувати бажання щодо здорового способу життя. Засвоєння базових понять, відпрацювання основних профілактичних навичок.

Обладнання: підручник для 7 класу «Основи здоров’я»; наочність.

Базові поняття й терміни: інфекція, ГРЗ, грип, імунітет

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Ι. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

- Привітайте учнів, запитайте, що їм запам’яталося з минулого уроку.

- Слово вчителя: «Давньокитайські мудреці вважали, що хвороба — це дар, вона приносить людині користь. Спробуймо довести чи спростувати цю тезу».

ΙΙΙ. Вивчення нового матеріалу

Мозковий штурм «Ознаки здоров’я і хвороби». Поділіть дошку на дві частини. Напишіть заголовок і заповніть праву частину. Запропонуйте учням

у лівій частині написати «НЕ» і поставити стрілочки:

ОЗНАКИ ЛЮДИНИ

Хворої: Здорової:

НЕ - працездатна;

НЕ - нормальний сон;

НЕ - хороший апетит;

НЕ - нормальна температура тіла;

Запропонуйте учням пригадати випадок, коли вони хворіли. Обговоріть:

• Що найбільше дошкуляло під час хвороби?

• Що найбільше втішало?

Хвороба — це порушення життєдіяльності організму внаслідок дії факторів ураження. Усі хвороби поділяють на інфекційні та неінфекційні.

Інфекційні (заразні) хвороби набувають широких масштабів. Головна їх ознака — наявність збудника інфекції (вірусів, бактерій, мікроскопічних грибів тощо).

Решта захворювань — неінфекційні. Це, наприклад, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, психічні захворювання.

Мозковий штурм. Назвати і записати в зошит кілька хвороб. Інфекційні підкреслити: бактеріальні одним кольором, вірусні іншим (або прямою і пунктирною лініями).

Шляхи зараження і методи захисту

1. Об’єднання в трійки.

2. Спочатку вони записують, як інфекція може потрапити в організм і як

захиститися від зараження

3. Підсумуйте, які існують шляхи зараження і методи захисту.

Робота в групах

1. Учні об’єднуються в 4 групи.

2. Завдання групам: прочитати відповідну частину параграфа підручника

і підготувати презентацію (плакат, або сценку чи пантоміму):

група 1: про захисні реакції організму;

група 2: про бар’єри на шляху проникнення інфекцій;

група 3: про види імунітету;

група 4: про методи профілактики захворювань.

3. Презентації груп. Доповніть виступ групи 3 поясненням про імунну реакцію організму.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань

1. Обговорення тези про користь здоров’я.

2. Читання та обговорення притчі «Нас троє».

Якось лікар сказав хворому: «Дивись, нас троє: я, ти і хвороба. Тому якщо будеш на моєму боці, нам удвох буде легше здолати її одну. Та коли станеш на її бік, я не зможу подолати вас обох».

Запитання для обговорення:

• Що мав на увазі лікар, коли просив хворого стати на його бік?

• Чому важливо, щоб лікар і пацієнт діяли як одна команда?

• Як ви гадаєте, чи допомагає віра в одужання здолати хворобу?

3. Виготовлення плаката. На смужках паперу записують, що допомагає людині вилікуватися (поради лікаря, якісні ліки, спокій, турбота рідних, дзвінок друга...), і прикріплюють їх до плаката «Це допоможе здолати хворобу!»

Обговорення проблемної ситуації

«Узимку в школі дуже багато учнів занедужало на грип. За наказом медиків заняття в школі на певний час припинилися. Для чого це було зроблено?»

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 4

Урок №05

(7 клас. Основи здоров’я)

Тема: Принципи безпечної життєдіяльності

Мета: сформувати в школярів поняття про принципи безпечної життєдіяльності людини. Відпрацювання навичок аналізу ситуації та оцінювання ризиків щоденного життя.

Обладнання: підручник для 7 класу «Основи здоров’я»; наочність.

Базові поняття й терміни: безпека життєдіяльності людини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Ι. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

«Потреба в безпеці є однією з базових людських потреб. Тому не дивно, що небезпечні ситуації викликають тривогу, страх, відчай. Вони бентежать, дратують, позбавляють сну та апетиту. Відчуття безпеки, навпаки, дуже приємне. Воно супроводжується задоволенням, спокоєм, розслабленням. Кожна людина має постійно дбати про свою безпеку, а для цього повинна володіти багатьма навичками безпечної життєдіяльності».

ΙΙΙ. Вивчення нового матеріалу

1. Наведіть приклади щоденних ризиків, екстремальних і надзвичайних ситуацій. Згадайте, що:

• екстремальні — ситуації, в яких небезпека загрожує окремій людині або групі людей (пасажирам літака, туристичній групі);

• надзвичайні — ситуації, в яких існує загроза життю багатьох людей (населенню району, міста, країни).

2. Об’єднайтесь у три групи. На аркуші паперу, поділеному на частини, намалюйте по чотири небезпечні ситуації, в яких можуть опинитися ваші однолітки:

група 1: у природному середовищі (несприятливі погодні умови, стихійні лиха...);

група 2: у техногенному середовищі (ДТП, пожежі...);

група 3: у соціальному середовищі (крадіжки мобільних телефонів, бійки...).

3. Обговоріть, як правильно поводитись у таких ситуаціях.

Принципи безпечної життєдіяльності

1. Запитання для обговорення:

• Як ви думаєте, для чого люди вивчають небезпечні ситуації? (Щоб уникати їх і запобігати їм.)

• Якщо людина вже потрапила в складну ситуацію, що вона повинна робити? (Діяти так, щоб урятуватись.)

Висновок: ось чому головними принципами безпечної життєдіяльності є:

уникати, запобігати, діяти.

2. Учитель нагадує, що означає кожен з цих принципів.

3. Підготовлені лідери показують сценку за байкою Езопа «Лев і Лисиця».

Лев постарів і не міг уже бігати, як раніше. Він заліз у печеру і прикинувся тяжкохворим. Звірі приходили відвідати його, а він їх хапав і з ’їдав. Уже багато звірів пропало. Аж ось одного разу прийшла до печери Лисиця і запитала Лева, як він почувається.

— Ой, зле мені, зле! — став бідкатися Лев, а потім спитав, чого це Лисиця не заходить.

А та у відповідь:

— Я б зайшла, та бачу, що до печери веде багато слідів, а з неї — жодного.

4. Який принцип безпечної життєдіяльності вона ілюструє? (Уникати.)

5. Які висновки ви можете з неї зробити?

Інформаційне повідомлення «Види ризику»

Оскільки наше здоров’я — це фізичне, психічне і соціальне благополуччя,

розрізняють три види ризику:

• фізичний — пов’язаний із життям і фізичним здоров’ям людини (кататися на велосипеді без шолома, гратися на залізничній колії);

• психологічний — пов’язаний з упевненістю, гідністю, самоповагою

(провалитись на іспиті, не вступитися за того, кого ображають);

• соціальний — пов’язаний з авторитетом, популярністю, успіхом (посва­ритися з другом, порушити загальноприйнятні правила).

Розрізняють ризик виправданий і невиправданий. Розпочинаючи нову справу, беручи участь у конкурсі, спортивному змаганні, ми ризикуємо розчаруватись, утратити авторитет. Однак такий ризик є виправданим, адже недарма говорять: «Хто не ризикує, той не виграє». Іноді кажуть, що ризик — благородна справа. Це стосується випадків, коли людина ризикує собою заради інших (захищає слабших, рятує чиєсь життя).

Дехто має схильність до нерозумних вчинків — палить, вживає алкоголь, наркотики, агресивно поводиться або вчиняє протиправні дії. Така поведінка є невиправдано ризикованою. Зазвичай одні види ризикованої поведінки тягнуть за собою інші. Більшість кримінальних злочинів, ДТП, утоплень, нещасних випадків у побуті та на виробництві пов’язані з уживанням алкоголю і наркотиків.

1. Проаналізуйте одну із ситуацій, які ви записали у стартовому завданні, за планом:

• джерела ризику (чинники ураження);

• для кого існує загроза;

• можливі наслідки.

2. Оцініть рівень її ризику. Для цього:

• проведіть у класі умовну лінію;

• з одного боку покладіть картку з написом: «Ризик високий», а з іншого — «Ризику немає»;

• по черзі називайте ситуації і займайте місця на лінії, відповідно до того, як ви оцінюєте ризик у цій ситуації.

3. Хто бажає, пояснює, чому він обрав відповідну позицію.

4. Поміркуйте, як можна зменшити ризики у цих ситуаціях або уникнути їх.

5. У яких ситуаціях треба звернутися за допомогою до дорослих (учителів, батьків, поліції, рятувальників)?

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань

Слово вчителя: «Найпоширенішими небезпеками, які загрожують підліткам, є крадіжки мобільних телефонів. Іноді зловмисники, побачивши підлітка з мобільником, просять позичити його на хвилинку, щоб зателефонувати. Можуть навіть запропонувати гроші, мовляв, ось тобі за це 5 гривень. А потім кладуть телефон собі в кишеню і миттєво зникають».

Запитання для обговорення:

- Чи траплялося щось подібне з вами чи вашими друзями?

- Як це сталося?

- Учні по черзі продовжують фразу: «Щоб зберегти свій мобільник, я...»

Обговорення проблемної ситуації

Учитель пропонує учням обговорити таку ситуацію: «Ганна поспішала в школу на вечір. Вона почала прасувати блузку, але тут задзвонив телефон, і дівчинка побігла до нього, забувши про праску. Як наслідок, у квартирі ледь не сталася пожежа, а на блузі з’явилася чималенька дірка. Ганна плакала й усім скаржилася, що в неї був невдалий вечір. Що б ви їй порадили?»

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 5

Додаткове завдання Вправа «Концентричні кола»

1. Об’єднайте учасників у 3 груп (знати, вміти, володіти).

2. Роздайте групам великі аркуші паперу з намальованими концентричними колами і картки:

група «Знати» — картки із написаними знаннями (знання правил безпеки тощо);

група «Вміти» — картки з написаними уміннями (наприклад, уміння приймати рішення);

група «Володіти» — картки з написаними рисами характеру (витримка, сміливість тощо);

3. Завдання групам: розкласти картки (у найменшому колі ті, які вони вважають найважливішими, у другому — менш важливими і в третьому — найменш важливими).

4. За результатами роботи груп визначити знання, навички та особисті якості, що є найважливішими для їхньої безпеки.

5. Запитання для обговорення:

• Які найважливіші для вашої безпеки знання, уміння та особисті якості набути найлегше?

• Які найважче? Що треба для цього робити? (загартовувати волю, розвивати навички тощо).

Урок №06

(7 клас. Основи здоров’я)

Тема: Безпека пасажира. Небезпечні вантажі

Мета: Показати учням необхідність виконання правил дорожнього руху. Сформувати правила поводження на дорозі, правила поведінки в транспорті. Виробити алгоритм дії при ДТП. Формування в учнів здоров’язберігаючих компетенцій

Обладнання: підручник для 7 класу «Основи здоров’я»; наочність.

Базові поняття й терміни: правила дорожнього руху, безпека пасажира.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Ι. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

Чи знаєш ти, що...

Упродовж XX ст. кількість автотранспорту у світі невпинно зростала й у 2010 році досягла 1 мільярду одиниць. У 2035 році його буде вже 1,7 мільярдів одиниць.

Автомобілізація зробила неоціненний внесок у розвиток багатьох галузей промисловості, сільського господарства, зростання товарообігу між віддаленими територіями.

Однак автомобілізація має й негативні наслідки. Зростає інтенсивність автомобільного руху, кількість аварій, збільшення чисельності автомобільного парку випереджає розвиток дорожньої мережі та автостоянок, погіршується екологічна ситуація.

1. Які існують види легкових автомобілів (спортивні, лімузини, підвищеної прохідності...)?

2. Які ви знаєте види вантажних автомобілів (цистерни для перевезення молока, бензину, бетонозмішувачі, лісовози...)?

3. За допомогою мал. 10 назвіть негативні наслідки автомобілізації.

ΙΙΙ. Вивчення нового матеріалу

Стартові завдання

1. Вправа «Очікування»

Сьогодні ми візьмемо участь у незвичайних автомобільних перегонах. На трасі є чимало перешкод, але ми сподіваємось оминути їх і дістатися фінішу.

2. Роздайте учням вирізані з паперу автомобілі, запропонуйте їм написати на них очікування від вивчення теми та розмістити їх на плакаті «Перегони» на позначці «Старт».

3. Вправа «Знайомство»: назвати своє ім’я і продовжити речення: « Я вважаю, що автомобіль — це…».

4. Об’єднайте учасників у три групи (автолюбителі, далекобійники, екологічна варта). Завдання групам:

- автолюбителі: називають види легкових автомобілів та їх переваги.

- далекобійники: називають види вантажних автомобілів та їх переваги.

- екологічна варта: називають негативний вплив автомобілів на довкілля.

Безпека пасажирів легкового автомобіля

1. Демонстрація «автолюбителів».

2. Слово вчителя

У сучасних легкових автомобілях салони добре захищені. Однак автомобілі рухаються з такими швидкостями, що поїздки не можуть бути абсолютно безпечними. У багатьох ситуаціях життя пасажирів залежить від досвіду і майстерності водія і від їхньої розважливої поведінки.

Наприклад, автомобіль, що рухається зі швидкістю 72 км /год, за 1 секунду долає 20 м шляху. Отже, водій має сконцентрувати свою увагу на дорожній ситуації, на рухові інших автомобілів і пішоходів.

Не можна відволікати водія розмовами і проханнями, оскільки це може призвести до того, що він вчасно не помітить небезпеку, і поїздка закінчиться трагічно. Не менш важливим є правильне використання захисних засобів — пасів безпеки і підголівників.

3. Робота в групах. Об’єднайте учасників у 3 групи (паси, підголівники, подушки).

4. Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника в групах.

5. Відтак ходять по класу і обмінюються інформацією з представниками інших груп.

6. Запитання для обговорення:

- Для чого потрібні паси безпеки, яку основну функцію вони виконують?

- Як їх розташовують, застібають, звільняють і регулюють? (Демонстрація волонтерів.)

- Яку частину тіла захищають підголівники?

- Як відрегулювати висоту підголівника? (Демонстрація волонтерів.)

- Які частини тіла захищають подушки безпеки?

- Як діє подушка безпеки?

Наголосіть!

Підголівники у поєднанні з пасами безпеки і подушками безпеки є дієвим захистом водія і пасажирів легкового автомобіля.

Безпека вантажного транспорту

1. Демонстрація «далекобійників».

2. Об’єднатися в пари. Самостійно опрацювати матеріал підручника

3. Запитання для обговорення:

• В яких вантажних автомобілях заборонено перевозити людей?

• Скільки людей можна перевозити у кузові вантажного автомобіля?

• Що встановлюють над кузовом для захисту пасажирів від сонця, вітру, дощу?

• Як позначають вантажний автомобіль, який перевозить людей?

• Як мають сидіти пасажири у кузові вантажівки щодо напрямку руху?

• Як треба поводитися поряд з автомобілем, який перевозить небезпечний вантаж або вантаж, що виступає?

• Як слід діяти, коли автомобіль, що перевозить небезпечний вантаж, потрапив у ДТП?

Висновки: не можна переходити дорогу перед автомобілем, який перевозить небезпечний вантаж або вантаж, що виступає. Краще зачекати, поки він проїде.

Якщо ти став свідком аварії, автомобіля, що перевозить небезпечний вантаж, треба якнайшвидше бігти від місця аварії і попередити про це перехожих.

Вплив автомобілізації на довкілля

1. Демонстрація групи «екологічна варта».

2. Вправа «Континуум». Проведіть умовну лінію . З одного боку покладіть картку з написом: «Вплив великий», а з іншого — «Вплив незначний». Запропонуйте учням зайняти місця на лінії відповідно до того, як вони оцінюють вплив автомобілів на екологічну ситуацію вашого населеного пункту. Хто бажає, пояснює, чому він обрав таку позицію.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань

1. Уявіть, що ви працюєте мером великого міста (Києва, Харкова, Львова,

Донецька, Дніпропетровська...). Поміркуйте, як можна зменшити негативний вплив автомобілізації. По черзі продовжіть фразу: «Якби я був мером ...»

2. Проаналізуйте свої очікування. Нехай кожен перенесе свій автомобіль на відстань, яку він подолав за цей тренінг.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 6

Урок № 7 .

( Основи здоров’я 7 клас)

Тема: Дорожньо - транспортні пригоди

Мета: Вчити основним видам ДТП з легковим та вантажним автомобілями (зіткнення, перевертання, падіння у воду); як захистити себе від травмування в автомобілі, якщо знаходишся на передньому, задньому сидіннях. Як діяти під час по­жежі в автомобілі. Розвивати вміння захищати себе під час аварії в автомобілі та надавати допомогу під час ДТП (придати певне положення тіла або кінцівок потерпілого при переломах, використати холод та підручні засоби для зупинки кровотечі). Виховувати вміння опановувати своїми почуттями під час незвичайної ситуації.

Обладнання: «Основи здоров’я. Підручник для учнів 7 класу»; маркери, фломастери, папір, плакат «Планета Земля» та супутники по кількості учнів.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Продовжить по черзі фразу «Я вважаю, що автомобіль – це….»

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Запис теми в зошити.

ІV. Викладення нової теми.

Дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Багато пригод виникають внаслідок того, що вимоги дорожніх ситуацій вищі за людські можливості, або конструктивні можливості автомобілів.

З кожним роком кількість ДТП на транспорті зростає. Основними причинами ДТП є порушення Правил дорожнього руху, перевищення швидкості, перебування за кермом у стані алкогольного сп’яніння, збільшення кількості автотранспорту, несправність транспортного засобу.

Розглянемо види ДТП, визначені Правилами дорожнього руху.

Відповідно до Правил обліку і реєстрації ДТП розрізняють такі види дорожньо-транспортних пригод:

Ø зіткнення - рухомий автомобіль зіткнувся з іншим рухомим транспортним засобом;

Ø перекидання – втрата автомобілем стійкості після зіткнення, під час руху по слизькій дорозі, або, як наслідок, з’їзд в кювет;

Ø наїзд на стоячий транспортний засіб;

Ø наїзд на перешкоду;

Ø наїзд на пішохода;

Ø наїзд на велосипедиста;

Ø наїзд на гужовий транспорт;

Ø наїзд на тварин;

Ø падіння пасажира;

Ø падіння вантажу.

ДТП може статися не тільки безпосередньо на дорозі, але й у дворі, у полі, у лісі. Однак констатація такої подій передбачає як мінімум три умови:

Ø у момент події транспортний засіб повинен перебувати в русі;

Ø сама подія повинна бути пов’язана з цим транспортним засобом;

Ø наслідки повинні являти собою загибель або поранення людей, пошкодження транспортного засобу, вантажу або споруд.

Загиблими під час ДТП вважаються люди, які померли від одержаний поранень на місці ДТП чи протягом 30 діб після неї; пораненими – люди, які дістали тілесні ушкодження внаслідок ДТП.

Юридичним фактом, який підтверджує те, що трапилося ДТП, є його реєстрація органами Державтоінспекції.

Руханка « Дорожній рух»:

- об’єднайтесь у пари, станьте одне за одним. Домовтесь між собою, який транспортний засіб ви представляєте – автомобіль, велосипед чи мотоцикл;

- ті, хто стоїть попереду, заплющують очі. Вони - транспортні засоби, а ті, хто позаду – водії.

- завдання водіїв – керувати транспортними засобами і стежити за іншими учасниками дорожнього руху;

- у разі зіткнення учасники ДТП вибувають із гри.

Ставши свідком ДТП або будучи причетним до неї, необхідно:

Ø надати можливу допомогу потерпілим;

Ø записати прізвища та адреси очевидців;

Ø повідомити органи міліції про пригоду та необхідні дані про себе;

Ø перебувати на місці пригоди до прибуття міліції.

Якщо ви стали свідком ДТП, то повинні знати, яку першу допомогу потрібно надавати постраждалим. Перша допомога надається на місці пригоди до прибуття бригади швидкої медичної допомоги при порушенні дихання, кровотечах, переломах кісток, вивихах в суглобах, втраті свідомості, опіках тощо. Мета цієї допомоги полягає в збереженні життя і запобіганні погіршення стану здоров’я потерпілого.

Загальні заходи першої допомоги полягають в наступному:

Ø забрати потерпілого з зони ДТП – витягнути з-під уламків автомобіля, з перевернутої машини;

Ø надати найнеобхіднішу допомогу;

Ø допровадити до найближчого лікувального закладу або викликати бригаду швидкої медичної допомоги.

V. Систематизація та узагальнення знань.

Об’єднайте учнів у три групи.

Завдання: опрацювати матеріал підручника, використовуючи блок-схему:

1. 1 група: якщо ти сидиш на передньому сидінні;

2. 2 група: якщо ти один на задньому сидінні;

3. 3 група: якщо ти не пристебнутий пасами безпеки.

Групи демонструють захисні положення, решта учасників повторюють.

Висновок: люди, які встигли до моменту аварії прийняти захисне положення, переважно отримують легші ушкодження, ніж ті, хто не встиг, або не знає, як це зробити.

VІ. Домашнє завдання.

§___,

намалювати малюнок на тему: «Дорожній рух»

Урок № 8.

( Основи здоров’я 7 клас )

Тема: Безпека оселі.

Мета: Вчити дітей основним правилам безпечного проживання у будинках, правилам поведінки при виникненні пожежі в приміщенні та евакуації з нього, особливостям користування паливними газами.

Ознайомити з підручними засобами захисту органів дихання від чадного газу; з правилами користування вогнегасника; особливості поведінки при виникненні пожежі в сусідніх приміщеннях, на сходах багатоповерхового будинку. Розвивати вміння допомоги людям, на яких загорівся одяг.

Обладнання: «Основи здоров’я. Підручник для учнів 7 класу; маркери, фломастери, папір, плакат «Планета Земля» та супутники по кількості учнів.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Запропонуйте дітям назвати своє ім’я і місце в якому вони почуваються безпечно. Багато дітей назвуть свій дім.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Чи можна назвати свій дім абсолютно безпечним місцем?

- Чому?

- Які небезпеки можуть бути в оселі?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Абсолютної безпеки не існує. Щоб запобігти пожежам, побутовим травмам та отруєнням, повторимо те, що вивчали у попередніх класах та дізнаємося дещо нове.

Запис теми уроку в зошити.

ІV. Викладення нової теми.

Людина створила техносферу й використовує її для задоволення власних потреб. Але в деяких ситуаціях техносфера може стати небезпечною для неї. У таких випадках виникають надзвичайні ситуації.

Надзвичайна ситуація — це обставини на певній території, що склалися внаслідок аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного або іншого лиха, які можуть спричинити або спричинили:

— людські жертви;

— шкоду здоров'ю людей або навколишньому природному середовищу;

— значні матеріальні втрати;

— порушення умов життєдіяльності людей.

Згідно з «Положенням про порядок класифікації надзвичайних ситуацій», затвердженого Кабінетом Міністрів України 15 липня 1998 р., надзвичайні ситуації за характером походження класифікуються так: надзвичайні ситуації техногенного характеру, надзвичайні ситуації природного характеру, надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру тощо.

Основними видами наслідків надзвичайних ситуацій є руйнування, захворювання, загибель людей і тварин, радіоактивне, хімічне, бактеріальне зараження місцевості. Окрім того, люди, перебуваючи в екстремальних умовах надзвичайної ситуації, переживають психологічний стрес, з яким дуже важко впоратися.

До техногенних небезпек відносяться:

1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів.

Виникнення небезпек, що пов'язані з використанням транспортних засобів, залежать, насамперед, від їх експлуатації. Так, вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах (або їх димність) формує вплив на навколишнє середовище.

2. Небезпеки, пов'язані з використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів.

Найбільш небезпечним місцем, де знаходяться горючі, легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини і матеріали, є склади їх зберігання. Можливість виникнення і розвитку таких небезпек зумовлює великі матеріальні збитки і людські втрати.

3. Небезпеки, пов’язані із ураженням електричним струмом.

Тяжкість електротравми визначається впливом факторів:

Ø електричного характеру — величина напруги, сила струму, вид струму (постійний чи змінний), частота при змінному струмі;

Ø неелектричного характеру — тривалість дії електроструму;

Ø навколишнього середовища — температура, тиск, вологість повітря;

Ø шляху протікання струму через тіло людини.

У разі ураження людини електричним струмом основним вражаючим фактором є сила струму, що проходить через тіло людини.

4. Забруднення шкідливими речовинами повітря, води, ґрунту та продуктів харчування.

5. Небезпека джерел іонізуючого, електромагнітного та віброакустичного випромінювання.

6. Небезпеки, пов'язані з експлуатацією та утриманням житла.

- Небезпека поганої роботи системи водопостачання.

- Небезпека поганої якості води, що постачається.

- Небезпека, пов'язана з поганою роботою каналізаційних мереж.

- Небезпеки, які пов'язані з недостатніми потужностями очисних споруд.

- Небезпеки, які пов'язані з аваріями теплових та інших станцій, що постачають теплоносії (особливо взимку).

- Небезпеки, пов'язані з поганою організацією санітарної очистки міст.

- Небезпеки, пов'язані з витоком газу

Руханка: "Шалене курча":

Учасники встають в коло і повторюють за тренером рухи, почергово трясучи правою, лівою руками, а потім правою і лівою ногами в ритмі 8-4-2-1

Надзвичайні ситуації техногенного характеру загрожують людині, економіці країни, навколишньому середовищу.

Людина має бути готова захищати своє життя й активно діяти в надзвичайній ситуації.

Які ж причини виникнення в сучасних будинках надзвичайних ситуацій, що можуть бути небезпечними для життя і здоров’я мешканців будинку?

До виникнення таких ситуацій можуть призвести природні стихійні лиха. В зонах підвищеної сейсмічної активності можуть виникати землетруси, які викликають сильні руйнування, аварії на всіх комунікаційних мережах. Територія України, крім Карпат і Криму, не знаходиться в сейсмонебезпечному районі. До руйнування будівель можуть призвести порушення правил будівництва та використання неякісних будівельних матеріалів.

Опинившись під завалом, необхідно:

1. Зберігати витримку, уважно оглянути себе і простір навколо себе.

2. При відчуванні запаху газу не користуватися відкритим вогнем.

3. При притисненні рук і ніг намагатись обережно звільнити себе.

4. При потребі зупинити кровотечу.

5. Всі небезпечні та гострі предмети скласти в одне місце.

6. Вберегти себе від холоду, використовуючи навколишні предмети.

7. Дати знати про себе рятувальникам.

Деколи над територією нашої області проносяться руйнівні урагани, які зривають дахи, ламають дерева, руйнують лінії електропередач.

Будинки, які знаходяться в долинах річок, можуть постраждати від руйнівних повеней, внаслідок яких затоплюється значна територія.

Руйнування будинків, а також виникнення пожеж можуть бути викликані вибухом природного газу. Природний газ разом з повітрям утворює вибухонебезпечну суміш, яка може вибухати від запаленого сірника, електричної іскри. Всі газові прилади, трубопроводи, газова арматура та лічильники мають бути зроблені за чинними правила­ми. Без дозволу не допускається ремонт, переобладнання чи обслу­говування.

Відключенню від діючого газопроводу зі встановленням заглуш­ки підлягають прилади і апарати, які експлуатуються з витоком газу, мають несправну автоматику безпеки, димарі, вентиляційні канали і зруйновані оголовки димових труб.

Димові і вентиляційні канали слід періодично перевіряти і очи­щати.

Тому, відчувши запах газу, не можна запалювати сірники, вмикати електричний струм, користуватися телефоном. Якщо відчувається запах газу, потрібно якнайшвидше відчинити вікна та двері, щоби зменшити кількість газу в приміщенні. У цьому випадку потрібно діяти за певною схемою.

Перебування в загазованому приміщенні може призвести до отруєння газом, що викличе втрату свідомості і зупинку дихання. Потерпілого потрібно винести на свіже повітря, зробити штучне дихання і викликати «швидку допомогу». Отруїтися можна також продуктами неповного згорання природного газу, а саме чадним газом, який не має запаху. Щоб не відбулось отруєння, потрібно постійно перевіряти тягу в димоході печі, газової колонки.

Значну небезпеку для здоров’я людини становить електромережа, прокладена всередині будинку. Електричні дроти проходять всередині стін, їх не помітно, тому не можна забивати цвяхи в стіну поблизу розеток. Не можна торкатися оголених проводів руками, особливо мокрими. Обережно поводитися з кип’ятильником, електричним чайником чи праскою, якщо вони ввімкнені в мережу.

Включаючи декілька приладів в одну розетку, можна перевантажити електромережу, що призведе до короткого замикання і загорання ізоляції проводів. Несправні електропроводка, електроприлади також можуть викликати ураження електричним струмом або пожежу. Користуючись незнайомим електроприладом, потрібно уважно ознайомитися з інструкцією.

У холодну пору року при відключенні центрального опалення можна користуватись електроприладами для опалення будинку, але це повинні бути не саморобні електроприлади, які здатні викликати найтяжчі наслідки – пожежу й загибель людей і майна будинку, а куплені і перевірені в торговельній мережі.

Всі електроприлади і устаткування, що використовуються в побуті, повинні мати сертифікацію якості, подвійну ізоляцію і встановлені вимоги безпечного користування, які необхідно ретельно виконувати. Неприпустимо використовувати прилади, провід та ро­зетки з пошкодженою ізоляцією або після ушкоджень. Запобіжни­ки мають використовуватися тільки заводського виробництва і відпо­відати вимогам до їх технічних характеристик.

При виникненні аварії у водопровідній мережі треба перекрити воду за допомогою вентилів водопостачання. Для цього потрібно знати, де вони знаходяться. Бажано мати в квартирі певний запас води на такий випадок.

Певну небезпеку для здоров’я людини становить використання сучасних матеріалів в оздобленні квартири. Перш за все, потрібно обережно підбирати фарби, лаки, рами для вікон, килимові покриття, лінолеум, шпалери, меблі тощо, тому що речовини, які вони виділяють, шкідливі самі по собі, а особливо в сполученні одна з одною. Якщо на великі кількості шкідливих речовин організм реагує відразу блюванням, діареєю, алергічними реакціями, то дуже малі кількості отрути він може і не «помітити». А вони поступово руйнують імунітет. Тому при погіршенні самопочуття після ремонту або при появі незнайомих запахів, які тримаються декілька днів, варто запросити санепідемстанцію зробити експертизу.

Якщо ви живете в багатоповерховому будинку, то повинні знати, що евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращеними і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Не допускається:

Ø захаращувати шляхи евакуації меблями, різними матеріалами;

Ø забивати, заварювати, замикати на замки та запори, що важко відкриваються зсередини зовнішні евакуаційні двері будівель;

Ø використовувати на шляхах евакуації горючі матеріали для облицювання стін і стель, а також сходів на сходових площадках;

Ø захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини;

Ø знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;

Ø влаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення;

Ø влаштовувати в ліфтових холах комори, кіоски тощо.

Сміттєзбірні камери повинні регулярно очищатися від сміття та горючих відходів, які треба збирати на спеціально виділених майданчиках у контейнери або ящики з негорючих матеріалів.

Будівлі, споруди, приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками (банками, відрами) з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, повсті, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежними інструментами (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації та ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Зараз є можливість придбати переносні вогнегасники, які є найбільш ефективним засобом пожежогасіння в квартирних умовах. Слід знати, що їх потрібно встановлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. Засоби пожежогасіння в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

В сільській місцевості біля кожної житлової будівлі повинна бути встановлена бочка з водою (вогнегасник), приставна драбина, яка досягає даху, а на покрівлі – драбина, що доходить до гребня даху. Також на стінах житлових будинків (воротах, хвіртках) повинні вивішуватися таблички із зображенням інвентарю, з яким їх мешканці зобов’язані з’являтися на гасіння пожежі. Вид та кількість такого інвентарю встановлюється органами місцевого самоврядування.

Сіно, солому та інші грубі корми необхідно складувати в найбільш віддаленому від житлового будинку і господарських будівель місці (на відстані не менше 10 м). Дозволяється зберігання цих кормів у неопалюваних господарських будівлях, у тому числі на горищних приміщеннях.

Розташування багать для спалювання сухого листя, бадилля, сміття тощо на території житлових будинків садибної забудови дозволяється на відстані не менше 15 м від житлових та господарських будівель і лише під наглядом дорослих. Забороняється розведення багать у вітряну погоду.

На територіях сільських населених пунктів у місцях, які визначаються органами місцевого самоврядування, повинні бути встановлені пристрої для подавання звукових сигналів з метою сповіщення людей на випадок пожежі, і має бути запас води для пожежогасіння.

Територія ділянок, що межують з житловими будинками повинна постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно вивозити у спеціально відведені пункти.

Під час експлуатації пічного опалення не допускається:

Ø залишати печі, які топляться, без нагляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям:

Ø користуватися печами і осередками вогню, які мають тріщини;

Ø розміщати паливо й інші горючі речовин й матеріали безпосередньо перед топковим отвором;

Ø зберігати не загашені вуглини та золу в металевому посуді, встановленому на дерев’яній підлозі або горючій підставці;

Ø сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі речовини й матеріали;

Ø застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини; топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цієї мети;

Ø використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топки; здійснювати топлення печей з відкритими дверцятами топки;

Ø використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи печей;

Ø прокладати димоходи опалювальних печей на горючих основах;

Ø здійснювати топлення печей під час проведення в приміщеннях масових заходів, уроків тощо;

Ø закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;

Ø зберігати в приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу;

Ø використовувати для димових труб азбестоцементні й металеві труби, влаштовувати глин оплетені та дерев’яні димоходи.

Перед початком опалювального сезону печі та інші опалювальні прилади мають бути старанно перевірені й відремонтовані. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації. Очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також протягом опалювального сезону (не рідше 1 разу на 3 місяці, кухонних плит – 1 раз на місяць).

Біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі має бути прибитий металевий лист розміром не менше 0,5×0,7 м. Відстань від печей до стелажів, шаф повинна бути не менше 0,7 м , а від топкових отворів – не менше 1,25 м.

На горищах всі димові труби і стіни, в яких проходять димові канали, повинні бути поштукатурені та побілені.

При виникненні пожежі у багатоповерховому будинку необхідно:

Ø зателефонувати до служби «101» і викликати пожежну охорону, повідомивши чітко, що саме горить: квартира, горище, підвал, коридор тощо, повну адресу, свій телефон, прізвище, ім’я, по батькові, скільки поверхів має будинок, як до нього під’їхати тощо. Якщо у вашому домі немає телефону і ви не можете вийти з будинку або квартири, відкрийте вікно й гукайте на допомогу криками «пожежа», приверніть увагу перехожих;

Ø вивести дітей та літніх людей і тільки після цього починати гасити вогонь самотужки, використовуючи первинні засоби пожежогасіння – вогнегасник, мокру цупку тканину, воду, пісок;

Ø знеструмити електромережу в квартирі, якщо загорілись електроприлади і електропроводка;

Ø не можна гасити водою електроприлади, увімкнені в мережу. Електроприлад передусім необхідно відключити від мережі, тобто висмикнути вилку з розетки, а потім вже залити водою;

Ø не відкривати вікна під час пожежі, щоб не відкрити доступ кисню;

Ø при неможливості погасити пожежу терміново залишити приміщення, пробираючись до виходу через задимлене приміщення поповзом або навколішки вздовж стіни, щоб не збитися з напрямку, закривши всі двері, вікна і кватирки зсередини квартири;

Ø якщо можливо, йдучи, вимкнути світло, газ, закрити крани з водою;

Ø двері відчиняти обережно, щоб вогонь не вирвався назовні; щоб не випустити вогонь на сходову клітку, облити двері водою;

Ø під час евакуації забороняється користуватися ліфтом, краще під час пожежі його заблокувати і скористатися сходами.

Недопустимо стрибати з вікон вище другого поверху, бо в цьому випадку травми неминучі.

Якщо вогнище невелике, то чіткими й впевненими діями його можна ліквідувати. Пам’ятайте: в будинку завжди є засоби, за допомогою яких можна загасити пожежу, - ковдри, товста, груба тканина, а також відра й інші ємності для води.

Під час гасіння пожежі в сільських будинках важливо не допустити її перекидання на сусідні будинки. Щоб перешкодити цьому, у будинках поблизу треба закрити вікна, двері, що виходять на пожежу, дахові вікна на горищі, щоб випадкова іскра, принесена вітром, не викликала пожежу.

Стіни дерев’яних будинків, дворові будівлі, паркани бажано полити водою і приготувати ємності, заповнені водою, на випадок необхідності гасіння окремих осередків пожежі.

Під час виникнення пожежі потрібно перевірити приміщення, чи не залишилися в ньому люди. Особливої уваги потребують діти, які від диму і вогню можуть сховатися у шафах, під столом, ліжком, у туалеті, ванній кімнаті, під ковдрами й часто не відгукуються.

Якщо вибратися з сільського будинку неможливо, то потрібно спуститися у підвал, закрити кришку і щільно заткнути щілини, лягти на підлогу подалі від входу біля стіни, захистивши ніс і рот змоченою у воді тканиною, і, по можливості, змочити одяг водою. Підвал захистить від вогню, падаючих будівельних конструкцій і частково – від диму. Після закінчення пожежі потрібно вибратися назовні або сповістити про себе криком.

Якщо у приміщенні є вогнегасник, то слід заздалегідь навчитися ним користуватися. Ці знання ніколи не будуть зайвими. До приїзду пожежників допомагайте один одному рятувати людей і гасити пожежу.

Якщо вас не обминула така біда, як пожежа, то пам’ятайте: головне – не панікувати. Якщо діяти спокійно і розумно, то завжди легше уникнути тяжких наслідків. А паніка – це завжди втрата здатності шукати розумний вихід

Комп'ютери є у багатьох родинах. Вони стали звичними домашніми приладами, і ними користуються навіть молодші діти. Але слід пам'ятати, що комп'ютер негативно впливає на організм людини, особливо дитини та підлітка, коли вони занадто багато часу проводить за комп'ютером.

Найбільш небезпечною є задня частина монітора, бо саме тут продукується шкідливе випромінювання.

Через непомітне миготіння монітора та його випроміню­вання стомлюються очі. Можливе почервоніння, сльозотеча, а далі — погіршення гостроти зору. Від довгого сидіння біля комп'ютера перевтомлюється і спина, що може призвести до викривлення хребта.

Щоб попередити стомлюваність очей під час роботи за комп'ютером, регулярно виконувати вправи проти стомлення очей.

Щоб зменшити негативний вплив комп'ютера, потрібно зробити робоче місце зручним і більш безпечним. Розміщувати комп'ютер у кутку кімнати або задньою поверхнею до стіни.

Сидіти перед монітором, а не збоку. Відстань від очей до екрана монітора має бути приблизно 50 см. Освітленість монітора та кімнати повинна бути рівномірною. Через кожні 15-20 хвилин роботи за комп'ютером робити активні перерви. Працювати за комп'ютером не більше 1 години на добу. У кімнаті з комп'ютером щоденно виконувати вологе прибирання приміщення, частіше провітрювати кімнату. Комп'ютер не повинен заміняти ігор з друзями, прогулянок на свіжому повітрі та спілкування з рідними.

Підліткам і дітям дорослі зазвичай не дозволяють вільно користуватись домашньою аптечкою. Адже навіть такі звичні ліки як анальгін, в разі безконтрольного вживання викликають зміну формули крові. Тому потрібно завжди дослухатися до порад лікаря. Приймати ліки тільки від батьків чи відомого лікаря.

Аптечки, як правило, мають певний набір компонентів: розчин йоду, зеленку, серцеві та заспокійливі препарати, перев'язочні матеріали тощо.

Дуже небезпечним предметом аптечки є ртутний термометр. Він скляний, а значить, може розбитись і поранити. Але гірше, якщо ртуть. рідкий метал, потрапить із розбитого термометра до приміщення. За температури вище 20°С ртуть починає випаровуватись.

Ртуть, потрапивши в організм людини через органи дихання, виводиться дуже повільно, відбувається отруєння організму, внаслідок чого псуються зуби, нігті, волосся. Тому, якщо розбився термометр, слід одразу повідомити батьків, вийти з кімнати, відкрити вікна для провітрювання.

У кожному випадку аварії каналізаційної мережі, витікання газу, пошкодження в електромережі, теплопостачанні, пожежі тощо потрібно терміново повідомити в ЖЕК, викликати відповідну службу (газову, пожежну, електромереж, водомереж), покликати на допомогу сусідів.

Телефони всіх служб, що ліквідують небезпеки, ремонтують комунікації, здійснюють всілякі види допомоги, мають бути представлені у вигляді інформації при вході в під'їзд будинку.

До житла природний газ надходить по магістральних газопроводах, прокладених під і над землею. Від магістралей до газових приладів у будинках газ подається по трубах, які фарбують у жовтий колір. Щоб підвищити рівень безпеки, на цьому шляху встановлюють щонайменше чотири крани. Перший газовий кран встановлюється там, де газ забирається з магістралі, другий – на вході в будівлю, третій – перед кожним газовим приладом, а четвертий – на самому газовому приладі. Він не тільки відкриває подачу газу, але й регулює його тиск та інтенсивність горіння. Газові крани мають два положення – «відкрито» й «закрито». Якщо кран встановлено вздовж газової труби – він відкритий, якщо поперек – закритий.

У тих районах, де прокладання газопроводу забруднене або невигідне, споживачі отримують газ у скрапленому стані у балонах. Балони шлангами під’єднують до газового приладу і варто лише відкрити кран, як рідкий газ переходить у газоподібний стан.

Природний та скраплений гази не мають кольору, запаху, смаку. Магістральний газ вдвічі легший за повітря і тому скупчується в низьких непровітрюваних місцях. Скраплений газ складається в основному з пропану і бутану. При звичайних температурах вони знаходяться у газоподібному стані, але при нормальній температурі і підвищеному тиску в закритій посудині можуть бути переведені з газоподібного стану в рідкий, тому їх називають скрапленими. При зменшенні тиску, тобто при відкритті крану, скраплені гази починають швидко випаровуватися, перетворюючись знову у газоподібний стан. Завдяки такій властивості скраплених газів, їх можна перевозити в герметичній тарі на великі відстані, зберігати і використовувати при необхідності. Скраплений газ токсичний за природний і попадання його на шкіру спричинює обмороження.

Балони для скрапленого газу можуть мати різну ємність: маленькі – туристичні, великі – для тривалого користування. Всі вони багаторазового використання, тобто повторно заправляються на газових станціях. Фарбують їх у червоний колір з написом білими літерами «Пропан-бутан».

Встановлюючи газові балони для постачання газом кухонних плит, треба дотримуватися Правил безпеки в газовому господарстві. Балони необхідно захистити від нагріву понад 45⁰ С. Для цього їх розміщують з тіньового боку будинку або роблять для них тіньовий захист. У приміщеннях, де зберігаються балони зі скрапленим газом опалювальні прилади потрібно обгороджувати екранами з негорючих матеріалів, які встановлюються на відстані не менше 0,1 м від приладів опалення.

Балони з газом встановлюють на відстані понад 50 см від дверей та вікон і понад 3 м від дверей та вікон цокольних і підвальних поверхів, каналізаційних люків і вигрібних ям у металевих шафах з жалюзі для провітрювання. Шафу фарбують у світлий колір s встановлюють на негорючих основах, що виключають осідання, і кріплять до основи будинку.

Газопроводи від газових балонів, розміщених поза приміщенням, виконують з металевих труб.

На території житлових будинків, забороняється залишати на відкритих майданчиках та дворах балони зі скрапленим газом, а також зберігати балони з-під газів. Балони з горючими газами мають бути захищені від сонячного світла та іншого теплового впливу.

Виявити витікання газу можна:

1. На око – на поверхні мильної води, якою обробляють трубу, на місці витікання утворюються пухирі.

2. На слух – в разі сильного протікання газ виривається зі свистом.

3. За запахом – характерний запах, який мають речовини, що додають до нього, стає сильнішим поблизу місця протікання. Не можна шукати місце протікання газу за допомогою відкритого полум’я.

Скраплений газ важчий за повітря і, поширюючись, стелиться по землі. Він має різкий неприємний запах, тому його легко виявити

В разі витікання газу потрібно остерігатись будь-яких дій, які викликають іскру та підвищення температури в приміщенні (не вмикати світло, не світити сірниками, не курити, не користуватися відкритим вогнем, телефоном). Потрібно забезпечити інтенсивне провітрювання приміщення, перекрити подачу газу і викликати майстра по телефону «104».

VІ. Домашнє завдання.

§__,

Урок № 9

( Основи здоров’я 7 клас)

Тема: Пожежна безпека у громадських місцях.

Мета: поглиблювати знання учнів про пожежну безпеку у громадських приміщеннях, продовжувати знайомити зі знаками пожежної безпеки, способами оповіщення про пожежу; вчити визначати причини виник­нення пожеж та обирати засоби пожежогасіння; розвивати вольові якості, навички поведінки в надзвичайних ситуаціях, уміння еваку­юватися з громадського приміщення; виховувати потребу всебічного самовдосконалення.

Обладнання: ілюстративний матеріал до теми уроку (зображення зна­ків пожежної безпеки та евакуації), стікери у формі вогнегасників,

зображення вогню, відео (або ілюстрації, таблиці, схеми) «Алгоритм під час виникнення пожежі у громадському приміщенні».

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Привітання, створення позитивного настрою

Настрій на урок взяли,

З посмішкою почали.

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.

2. «Очікування»

Учні на стікерах у формі вогнегасників пишуть свої очікування від уроку та кріплять їх на дошці навколо зображення вогню.

ІІ. АКТИВІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ УЧНІВ

1. «Мозковий штурм». Складання алгоритму дій у разі небезпеки

· Не панікувати, контролювати власні емоції;

· оцінити ситуацію та свої можливості;

· якщо ситуація загрожує життю, діяти негайно;

· скласти план дій, якщо сам упораєшся із ситуацією;

· вчасно звернутися за допомогою до рятувальних служб, родичів, сусідів, випадкових перехожих, які викликають довіру;

· стисло повідомити, що сталося;

· надати першу допомогу собі чи потерпілому тощо.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ Причини пожежі:

• несправні газові та електричні прилади;

• необережне поводження з вогнем;

• необережне поводження з горючими хімічними речовинами;

• людська недбалість.

Хто з вас може сказати, що ніколи не доведеться застосовувати життєві навички та знання правил пожежної безпеки? т Чи є серед вас ті, хто вважає, що знання про первинні засоби по­жежогасіння та оповіщення про пожежу неважливі для сучас­ної людини .

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

1. "Шкала актуальності»

Наскільки актуальною для кожного з вас є тема уроку? шу'іте показник за 5- бальною шкалою: 0 — зовсім не важлива, 5 - саме те, що необхідно знати (вміти, розуміти тощо) на найближчий час.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Поняття «пожежна безпека»

Пожежна безпека — це стан об’єкта, за якого виключена можливість пожежі, а в разі його виникнення використовують необхідні ні іди зо усунення негативного впливу небезпечних факторів по- іпжі на людей, споруди і матеріальні цінності.

2. Правила пожежної безпеки у школі (з ілюстративним супроводом)

А. Вимоги пожежної безпеки

Меблі та обладнання повинні бути розміщені так, щоб був за- Пімнечений вільний евакуаційний прохід до дверей виходу із при­міщення (завширшки не менше 1 м). Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.

Розгляньте знаки та таблички. Де ви їх могли бачити? Поясніть, що вони позначають, у яких місцях їх установлюють. («Пожежне джерело води», «Пожежний гідрант», «Спрямовуюча стрілка», «Пожежний сухотрубний стояк», «Вогнегасник», «По­жежна драбина», «Пожежний кран», «Кнопка ввімкнення уста­новки (системи) пожежної автоматики», «Звуковий сповіщувач пожежної тривоги», «Місце розміщення кількох засобів протипо -жежного захисту».)

· Чи можна «прочитати» знак пожежної безпеки, навіть якщо ви бачите його вперше?

· Чим зумовлений вибір кольору для забарвлення знаків і табличок пожежної безпеки?

· У яких випадках на умовних позначеннях використовують червоний колір для зображень? (Небезпека, заборона, особливі увага)

· Чому в дитячих закладах двері приміщень відчиняють назовні? (Тому, що в такому випадку під час евакуації не створюється великого скупчення людей.)

Б. Оповіщення про пожежу

Якщо пожежі уникнути не вдалося, негайно повідомте про це пожежно-рятувальну службу за телефоном 101, при цьому вкажіть точну адресу об’єкта, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також повідомте своє прізвище та номер телефону. За можливості проведіть евакуацію людей та розпочніть гасіння пожежі підруч­ними засобами.

В. Проблемне запитання

Як можна сповістити про пожежу, якщо ви не маєте змоги зате­лефонувати 101 (немає мобільного телефону, пошкодження вогнем стаціонарного зв’язку, немає доступу до телефонного апарату через пожежу тощо)! (Варіанти: дати спеціальний сиг­нал — сирену, написати на папері чи склі вікна прохання про допомогу, оповістити по шкільному радіо (якщо таке є), звертати увагу людей на вулиці, просити перехожих про оповіщення інших у приміщенні та дзвінок пожежним тощо.)

Г. Знаки та таблички евакуації

«Відкривати рухом від себе», «Для доступу розбити тут», «Напрямок до евакуаційного виходу по східцях донизу», «Вихід тут», «Для відкривання відсунути», «Запасний вихід», «Пункт (місце) збору», «Напрямок до евакуаційного виходу ліворуч».

Д. Первинні засоби пожежогасіння

До первинних засобів пожежогасіння належать: вогнегасники, Пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки іі подою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (піки, ломи, сокири тощо). Покривала (з матеріалів, вказаних вище) повинні бути розміром не менш як 1x1 м. Вони призначені для га­ни ня невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння иких не може відбуватися без доступу цовітря.

Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визна­чають окремо для кожного поверху та приміщення.

Пожежні щити (стенди) встановлюють на території об’єкта з роз­рахунку один щит (стенд) на площу 5000 м². До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщені на ньому, слід включати: вогне­гасники — 3 шт., ящик із піском — 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м — 1 шт., гаки — 3 шт., лопати — 2 шт., ломи — 2 шт., сокири — 2 шт.

Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 м³» , бути укомплектованими совковою лопатою. Вмістилища для піску, що є елементом конструкції пожежного стенда, повинні бути місткістю не менше 0,1 м³. Конструкція ящика (вмістилища) повинна безпечувати зручність діставання піску та виключати потрапляї опадів.

- Як і чим загасити вогонь?

· Якщо пожежа невелика, вогонь можна просто затоптати, зали- водою, засипати піском чи накрити покривалом.

· Якщо загорівся електроприлад, необхідно спочатку від’єднати його від напруги, узявшись за вилку рукою, обмотаною сухою тканиною.

· Найефективнішим засобом пожежогасінням уважають вогнегасник.

3. Алгоритм дій у разі виникнення пожежі у громадському приміщенні (з відео- та ілюстративним супроводом)

А)Рекомендації щодо дій людини під час пожежі. Пожежа супроводжена

низкою характерних явищ (факторій які становлять реальну небезпеку для життя і здоров’я людей. Унаслідок впливу підвищеної температури люди можуть одержати опіки поверхні тіла, органів дихання і зору. Будівельні конструкці можуть втратити свою несучу здатність, обрушитися і в такий спосіб травмувати людей чи привести до летального результату.

Дим викликає інтенсивне роздратування слизових оболонок органів дихання і зору. Крім того, оптична щільність диму така, що буквально через кілька хвилин після початку пожежі усередині приміщення для людей, що там перебувають, втрачається візуальний контакт із навколишнім простором, що значно ускладнює їхню безпечну евакуацію.

Якщо виникла пожежа, то після виклику пожежної охорони необхідно попередити про це усіх, хто перебуває поряд, після цього евакуюватися самому та за можливості допомогти в евакуації іншим, особливо особам похилого віку та дітям, запобігаючи при цьому виникненню паніки.

З метою обмеження циркуляції повітря, яка здатна збільшити швидкість горіння, перш ніж вийти, зачиніть за собою всі двері. Якщо дозволяє час, вимкніть електрострум, але пам’ятайте, що насамперед завжди необхідно терміново залишати активну зону горіння, тобто місця в районі пожежі, де є задимлення та підвищена температура.

Перш ніж виходити через двері, їх треба трохи відчинити (у жодному разі не можна різко відчиняти або вибивати двері, бо миттєвий доступ кисню може викликати викид полум’я), з особливою ретельністю стати на коліно обличчям до дверей і виставити одну ногу, зігнуту у коліні вперед на відстань 50 мм від дверей, трохи відчинити двері, Прикриваючи корпус тіла дверним полотном, що забезпечить вам захист від перепаду температури і впливу полум’я.

Після того необхідно витримати декілька секунд і оцінити обстановку. Якщо ви впевнилися, що на шляху виходу з будівлі ще немає сильного задимлення та високої температури, необхідно, не втрачаючи жодної секунди, негайно залишити будинок, рухаючись коридорами та сходовими клітками.

Якщо ви опинились у приміщенні, відрізаному вогнем, димом, високою температурою від основних шляхів евакуації, то насампе­ред необхідно перешкодити доступу диму і продуктів горіння у ва­ше приміщення, для чого негайно слід закрити всі щілини у дверях підручними ганчірками, рушниками, шторами тощо. Без крайньої необхідності не рекомендовано використовувати синтетичні ткани­ни, бо їхнє горіння (термічний розклад) супроводжено утворенням иисокотоксичних речовин та їдкого диму. Якщо у приміщенні є во­да, то усі ганчірки для захисту дверей необхідно нею змочити.

У приміщенні, заповненому димом, необхідно обережно підповзти до вікна, закривши при цьому за можливості ніс та рот зволо­женою тканиною (ганчіркою), яка відіграє роль фільтру від впливу небезпечних продуктів горіння. Рухатись у задимленій зоні повзком необхідно тому, що більшість нагрітих газоподібних отруйних речовин та дим скупчуються у верхній частині приміщення, крім того, у приміщенні, де відбувається горіння температура на рівні очей у шість разів вища, ніж температура на рівні підлоги!

До того ж унизу буде більш висока концентрація кисню, необ­хідного для дихання.

Коли ви опинилися біля вікна, трохи відчиніть його та дихайте через щілину. Чекайте на допомогу, Коли допомога (пожежні під­розділи) прибуде, приверніть до себе увагу.

Ніколи не стрибайте з вікна без необхідності (кожен другий стрибок із четвертого поверху під час пожежі — смертельний). Якщо стрибати все ж таки доведеться, спочатку викиньте за мож­ливості через вікно м’які речі:

матрац, подушки тощо, спробуйте залізти на підвіконня, повиснути на ньому на руках, щоб зменшити висоту падіння, і, відштовхнувшись, стрибайте, спрямовуючи па­діння на м’які предмети, які ви скинули.

Після того як ви залишите приміщення, де сталася пожежа, не повертайтеся, навіть якщо це здається безпечним! Дим, продуг горіння, раптовий «ривок» полум’я можуть «спіймати» вас у пастку. Прибуття пожежної охорони необхідно чекати на безпечній відстані. З метою запобігання швидкому поширенню пожежі до приїзду пожежної охорони, не рекомендовано відчиняти вікна. Отже, важливо:

· не панікувати;

· викликати пожежну службу;

· якщо пожежа невелика, почати гасити підручними засобами та вогнегасником;

· у задимленому приміщенні просуватися пригнувшись, захистивши свої дихальні шляхи вологою пов’язкою;

· залишити приміщення через основні чи запасні виходи.

Б) Рухлива гра «Пожежна тривога»

Учні ходять класом. Коли прозвучить сигнал пожежної тривоги («Увага! Увага! Пожежна тривога!»), всі повинні зібратися тісною групою, сховавши всередину «дітей», «хворих» і «поранених», і разом вимовити: «Врятуємо дітей, хворих і поранених від вогню!». ( Умовними дітьми, хворими та пораненими можуть бути дівчатка, невисокі хлопчики, або, навпаки, високі, блондини або чорняві (кожен раз міняти ознаки).

VІ. ПЕРВИННЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ (ПРОБНІ ВПРАВИ)

1. Робота за підручником (у парах).

Взаємонавчання та взаємоперевірка

— Прочитайте матеріал у підручнику щодо правил пожежної безпеки у школі. Поставте одне одному три запитання за змістом прочитаного.

2. Вправа «Займи позицію»

Учитель розповідає правила рятування потерпілих з будівель, що горять, та під час гасіння пожежі. Переривається розповідь за­питаннями, на які учні мають висловити свою позицію щодо оцінки власних можливостей: «так», «не впевнений», «ні», «зможу», «мені це на під силу», «не можу відповісти» тощо.

· Перш ніж увійти до палаючого приміщення, слід накритися з головою мокрим покривалом, пальтом, плащем, цупкою тка­ниною.

— Хто з вас упевнений, що не вагатиметься перед необхідністю

це зробити?

· Двері в задимлене приміщення відчинити треба обережно, по прикриваючи корпус тіла дверним полотном, для того, щоб уникнути спалаху полум’я від швидкого припливу свіжого повітря.

- Чи є серед вас ті, хто може продемонструвати ці дії зараз, у нашій кімнаті?

× У сильно задимленому приміщенні треба пересуватися поповзом або схилившись.

- Чим викликана така необхідність?

· Для захисту від чадного газу за можливості треба дихати крізь зволожену тканину. Назвіть не менше трьох способів зволоження тканини у при­міщенні школи під час пожежі.

(Вода з крана, волога ганчірка для витирання дошки, конденсат на вікні, напій тощо.)

· Якщо виникло займання одягу, слід лягти на землю (підлогу) та перекачуватися для збиття полум’я (бігти не можна, тому що полум’я може збільшитися).

- Чи зможе хтось із вас упевнено сказати, що ці дії йому під силу?

· Побачивши людину в одязі, що горить, треба накинути на неї пальто, плащ або будь-яке покривало (кошму) та щільно при­тиснути.

- Хто з вас може опанувати себе в такій ситуації?

· Під час гасіння пожежі використовують вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби.

- Продовжте перелік підручних засобів пожежогасіння.

· Вогнегасні речовини спрямовують у місця найбільш інтенсивно­го горіння проте не в полум’я, а на поверхню, що горить. Якщо горить вертикальна поверхня (конструкція), воду треба подавати в її верхню частину.

- Поясніть почуті правила і доведіть свою думку.

· У разі безпосереднього контакту з полум’ям, розжареними предметами, поверхнями устаткування, рідинами, що горять, виникають термічні опіки. Під час пожежі найчастіше спостері­гаються опіки полум’ям. Вогонь може уразити відкриті ділянки тіла, при цьому найчастіші опіки обличчя та рук. Найнебезпечніші опіки з’являються від одягу, що горить, який складно загасити або скинути. Горіння одягу протягом 1-2 хвилин може при­звести до тяжких опіків, здатних викликати летальний кінець.

- Займіть позицію щодо надання першої домедичної допомоги потерпілим у разі виникнення пожежі у школі.

- Наскільки ви впевнені у своїх можливостях? Оцініть рівень сформованості відповідних життєвих навичок за 10-бальною шкалою.

- Дякую за відвертість.

VІІ. ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК У СТАНДАРТНИХ СИТУАЦІЯХ (ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ)

1. Демонстрування сценок методом стоп-кадру, обговорення. )

а) Оповіщення про пожежу.

б) Евакуація із задимленого приміщення.

в) Евакуація із палаючого приміщення.

— Дотримуйте правил пожежної безпеки, бережіть своє життя та майно!

2. Робота у групах

Учні об’єднуються у три групи: «ПО», «ЖЕ», «ЖА».

Учитель. - Необхідно пам’ятати, що малі діти в разі пожежі від страху часто ховаються під східцями чи в підсобних приміщеннях, в шафах, забиваються в куток.

Завдання: «ПО» — обговорюють у групі і демонструють сюжет «Першокласник заховався у шкільному гардеробі»;

«ЖЕ» — обговорюють у групі і демонструють сюжет «Першо­класник заховався в підсобному приміщенні»;

«ЖА» — обговорюють у групі і демонструють сюжет «Першо­класник заховався в шафі класної кімнати».

Усі групи користуються запропонованим планом:

• способи виявлення молодшого школяра;

• розмова з переляканою дитиною;

• евакуація першокласника із приміщення школи;

• доправлення потерпілого до місця загального збору.

3. Заочна екскурсія в історичне минуле.

Перша пожежна команда

У давні часи не було постійних пожежних. Якщо загорявся бу­динок, то з вогнем боролися всі. Люди шикувалися в лінію й утво­рювали живий ланцюг від приміщення, що горить, до річки або колодязя. Вони передавали відра з водою з рук у руки, поки вони не доходили до тих, хто заливав водою полум’я.

1666 р. в Лондоні виникла пожежа, що знищила 13 000 будівель, включаючи собор Святого Павла. Тоді англійці вигадали ручні гідранти, щоб качати воду шлангами для боротьби з вогнем. Грома­ди почали об’єднуватися в добровільні пожежні команди й товариства. Ці добровольці давали обіцянку кинути все й ринутися на боротьбу з пожежею, де б вона не виникала.

Городяни наймали дзвонаря, щоб він уночі обходив дозором вулиці, дивився, чи не горить що-небудь, і вчасно попереджав громадян. А ще всі в місті збирали гроші на забезпечення команди протипожежним обладнанням.

(Страхові компанії створювали свої пожежні команди, щоб боротися з вогнем у тих будинках, які вони страхували. Але вони рідко допомагали чужим, коли горіло що-небудь інше.

1835 р. в Нью-Йорку вперше був створений такий пожежний патруль, де кожному із чотирьох пожежних платили по 250 доларів на рік. Через рік у патрулі вже було 40 осіб і їх почали називати пожежною поліцією.

Там же, у Нью-Йорку, 1855 р. була побудована й перша пожежна вежа.

VІІІ. ТВОРЧІ ВПРАВИ

1. «Німе кіно». Колективна робота

Завдання: показати сюжет-уривок із фільму «Алгоритм дій під час пожежі в громадському приміщенні», використавши для цього вербальні засоби спілкування (міміку, пантоміму, жести тощо).

2. Обговорення продемонстрованих сюжетів

ІХ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Рефлексія

— Де ми можемо застосувати знання та компетенції, системати­зовані під час уроку?

2. «Очікування»

Учні, очікування яких від теми та уроку здій­снилися, виходять та кріплять свої стікери-вогнегасники на зображення вогню (в епіцентр вогнища — повністю здійснилися, по контуру зображення — здійснилися частково, поза зображенням — більшою мірою не здійснилися).

Висновок. Якщо вдалося «загасити» вогнище, отже, мети уроку досягнуто, всі поставлені завдання виконано.

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов'язкове:

опрацювати матеріал підручника щодо вивченої теми (§ __с. __)

додаткові (на вибір, за бажанням):

скласти поради для друзів «Правила пожежної безпеки у школі», написати твір-роздум «Як би я діяв під час пожежі у громадському приміщенні»

Урок № 10

( Основи здоров’я 7 клас)

Тема: Узагальнення з теми «Здоров’я людини»

Мета: перевірити знання учнів з теми: «Здоров’я людини».

Хід уроку:

I варіант

I рівень (правильна відповідь оцінюється в 1 бал)

1. Здоров’я – це ...

2. Хвороба – це ...

3. Пожежа – це ...

II рівень (правильне розв’язування кожного завдання оцінюється в 1 бал)

1. Поставте стрілочки до правильних відповідей

Шляхи зараження інфекційними захворюваннями

1. Зараження через шкіру і слизові оболонки		а) харчове
2. Зараження через заражені продукти, воду		б) повітряно-крапельне
3. Зараження у наслідок поранення, укусів комах, тварин, ін’єкцій		в) через кров
4. Зараження при кашлі, чханні інфікованої людини		г) контактний

2. Визнач правильні відповіді

Правила здорового способу життя:

1. Розвивай духовність.

2. Май шкідливі звички.

3. Дбай про своє тіло.

4. Розвивай свій інтелект.

5. Зберігай емоційну рівновагу.

6. Керуйся золотим правилом “Стався до інших так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе ” .

7. Не читай книжки.

3. Визнач цифрами послідовність відповідей

Стадії пожежі

 Пожежа триває 15 – 30 хв.

 Вогонь згасає в міру догоряння матеріалів.

 Пожежа швидко поширюється, загасити її дуже важко.

IІI рівень (правильне розв’язування кожного завдання оцінюється в 1,5 бали)

1. Заповни таблицю:

Види та наслідки ДТП (дорожньо-транспортних пригод)

Види	Наслідки

2. Назвіть первинні засоби пожежогасіння.

IV рівень (правильне розв’язування завдання оцінюється в 3 бали (одне завдання на вибір))

· Складіть правила поведінки пасажира легкового автомобіля

· Складіть правила користування пічним опаленням

ІI варіант

I рівень (правильна відповідь оцінюється в 1 бал)

1. Звички – це ...

2. Життєві навички – це ...

3. ДТП – це ...

II рівень (правильне розв’язування кожного завдання оцінюється в 1 бал)

1. Поставте стрілочки до правильних відповідей

Види здоров’я

1. Як рухаєшся, харчуєшся, відпочиваєш і доглядаєш за своїм тілом.		а) духовне
2. Як ладнаєш з різними людьми, умієш дружити і працювати в команді.		б) емоційне
3. Як набуваєш і застосовуєш свої знання, як умієш приймати рішення.		в) інтелектуальне
4. Як розумієш свої почуття і виявляєш їх, як долаєш невдачі та стреси.		г) соціальне
5. Що ти найбільше цінуєш і чого прагнеш у житті.		д) фізичне

2. Визнач правильну відповідь

З чого складається пожежний щит

1. Вогнегасник.

2. Відро.

3. Сокира.

4. Лопата.

5. Ковдра.

6. Гаки.

7. Драбини.

8. Пісок.

9. Дрова.

3. Визнач цифрами послідовність відповідей

Дії свідка ДТП

 Виклич швидку допомогу і повідом у відділення міліції про ДТП та кількість потерпілих.

 Допоможи рятувальникам з’ясувати всі обставини ДТП.

 Познач місце аварії.

IІI рівень (правильне розв’язування кожного завдання оцінюється в 1,5 бали)

1. Заповни таблицю:

Види та наслідки пожежі

Види	Наслідки

2. Назвіть види вогнегасників.

IV рівень (правильне розв’язування завдання оцінюється в 3 бали (одне завдання на вибір))

· Складіть правила поведінки пасажира вантажного автомобіля

Складіть правила користування газовими приладами.

УРОК № 11

( Основи здоров’я 7 клас)

Тема: Ріст, вага і фізична форма

Мета: дати уявлення про показники фізичного розвитку підлітків, ознайомити зі способами покращення фізичної форми; вчити визначати чинники впливу на фізичний розвиток і здоров'я; розвивати вміння визначати індекс маси тіла, складати доцільне меню для контролю за масою тіла, навички оцінювання рівня власного фізичного розвитку; виховувати потребу в самовихованні, саморозвитку.

Обладнання: ростомір, напільні ваги, світлини найсильніших людей планети, таблиця «Норми показників фізичного розвитку підлітків», «Пам'ятка підлітку» (за кількістю учнів).

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

1. Привітання, створення позитивного настрою

2. «Знайомство»

Продовжте фразу: «Я (ім’я), поважаю (люблю) себе за те, що ,

ІІ. Перевірка виконання учнями домашнього завдання

Вікторина «Що ти знаєш про підлітковий вік»

Учні «ланцюжком» проголошують твердження щодо підліткового віку;

ІІІ. Перевірка раніше засвоєних знань

1. Вправа «Згоден чи ні?»

Учитель читає твердження, учні реагують, плескаючи в долоні¹ «згодні» — хлопок, «не згодні» — мовчок.

• У підлітковому віці відбувається «стрибок росту». (Так)

• Незграбність підлітків пояснюється видовженням кісток долонь і стоп ніг. (Так)

• У хлопців тоншає талія. (Ні)

• Статура дівчаток починає розвиватися за чоловічим типом. (Ні)

• У хлопців грубішає голос. (Так)

• Починає працювати дихальна система. (Ні)

• Починає активно працювати ендокринна система. (Так)

• Акселерація — це пришвидшений розвиток. (Так)

ІV.Мотивація навчальної діяльності учнів

V. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Здоровий той, хто сам про себе дбає.

Немає в тім ні розуму, ні хисту

Нести до лікарів хвороб намисто.

Тож зрозумій до чого ти спроможний,

Бо сам себе здоровим робить кожний.

О. Чеботарьов

VІ. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів

1. Рубрика «Це цікаво»

Розповідь підготовленого учня або вчителя про рекорди фізич­ного розвитку

«Найсильніші люди планети»

Однозначно визначити найсильнішу лю­дину досить складно, але на офіційному чемпіонаті найсильніших людей планети 2009 р. перше місце посів Жидрунас Савіцкас.

Найсильніший чоловік планети народився и Литві, в місті Биржай. У 15 років він уперше почав займатися силовими видами спорту і вже на других змаганнях поліпшив результат своєї країни. Савіцкас поки єдиний литовець, який зміг присісти зі штангою в 400 кг.

Він був переможцем серії турнірів «Стронгестмен» і «Арнольд класік», де головний приз вручає Сам Арнольд Шварценегер.

Так само до списку найсильніших людей планети можна віднести Василя Вірастюка.

Народився він 22 квітня 1974 р. в Івано-Фран­ківську, здобув титул Майстра Спорту міжнародного класу, титул «Найсильніша людина». 2004 р. став переможцем змагань «Арнольд класік».

2. Інтелектуальна розминка «Що було б, якби...»

Учні продовжують думку: «Що було б, якби я зміг досягти в період біологічного дозрівання фізичних показників, подібних рекордсменам? »

VІ. Сприйняття та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу

1. Вправа «Карусель».

2. Робота за підручником (у парах). Взаємонавчання

3 . Показники фізичного розвитку підлітка

- Які фізичні показники для кожного з вас є нормою?

Особливості розвитку хлопчиків і дівчаток в підлітковому віці значно різняться. Це пов’язано з тим, що у хлопчиків і дівчаток по­чаток періоду статевого дозрівання припадає на різний вік.

У дівчаток період статевого дозрівання починається в 11-12 ро­ків. Цей період характеризується інтенсивним зростанням. Нерідко в цьому віці дівчатка обганяють у рості своїх однокласників.

У хлопчиків період статевого дозрівання починається в 12- 13 років. У цьому віці хлопчикам вдається наздогнати і перегнати в зростанні дівчаток. З 12 до 15 років хлопчики можуть набирати по 8 см у зрості на рік.

Незважаючи на те, що високий зріст у хлопчика чи дівчинки вважають привабливим, але якщо дитина дуже висока, то є привід для занепокоєння.

Стрімкий і надмірний ріст може бути викликаний пухлиною гіпофіза, який виробляє гормон росту. У високих дітей частіше зустрічаються порушення у функціонуванні нервової системи і за­хворювання внутрішніх органів. Якщо дитина відстає в рості і має поганий апетит, то також є приводом для занепокоєння. Незначна надбавка у зростанні може означати, що організму бракує необхід­них для нормального розвитку речовин і вітамінів. У цьому випад­ку необхідно переглянути щоденний, раціон і проконсультуватися з лікарем. Можливо, крім правильного харчування будуть потрібні вітаміни для росту.

Зріст хлопчиків від 10 до 17 років (см)

				Показник
Вік	дуже низь­кий	низький	Нижче се­реднього	середній	Вище се­ре-днього	високий	дуже висо ­- кий
10	<126,3	126,3- 129,4	129,4- 133,0	133,0- 142,0	142,0- 146,7	146,7- 149,2	>149,2
11	<131,3	131,3- 134,5	134,5- 138,5	138,5- 148,3	148,3- 152,9	152,9- 156,2	>156,2

12	<136,2	136,2- 140,0	140,0- 143,6	143,6- 154,5	154,5- 159,5	159,5- 163,5	>163,5
13	<141,8	141,8- 145,7	145,7- 149,8	149,8- 160,6	160,6- 166,0	166,0- 170,7	>170,7
14	<148,3	148.3- 152.3-	152,3- 156,2	156,2- 167,7	167,7- 172,0	172,0- 176,7	>176,7
15	<154,6	154,6- 158,6	158,6- 162,5	162,5- 173,6	173,5- 177,6	177,6- 181,6	>181,6
16	<158,8	158,8- 163,2	163,2- 166,8	166,8- 177,8	177,8- 182,0	182,0- 186,3	>186,3
17	<162,8	162,8- 166,6	166,6- 171,6	171,6- 181,6	181,6- 186,0	186,0- 188,5	>188,5

Маса хлопчиків від 10 до 17 років (кг)

			Показник
Вік	дуже низький	низький	нижче середнього	середній	вище середнього	високий	дуже високий
10	<23,9	'23,9- 25,6	25,6-28,2	28,2- 35,1	35,1-39,7	39,7- 44,7	>44,7
11	<26,0	26,0- 28,0	28,0-31,0	31,0- 39,9	39,9-44,9	44,9- 51,5	>51,5
12	<28,2	28,2- 30,7	30,7-34,4	34,4- 45,1	45,1-50,6	50,6- 58,7	>58,7
13	<30,9	30,9- 33,8	33,8-38,0	38,0- 50,6	50,6-56,8	56,8- 66,0	>66,0
14	<34,3	34,3- 38,0	38,0-42,8	42,8- 56,6	56,6-63,4	63,4- 73,2	>73,2
15	<38,7	38,7- 43,0	43,0-48,3	48,3- 62,8	62,8-70,0	70,0- 80,1	>80,1
16	<44,0	44,0- 48,3	48,3-54,0	54,0- 69,6	69,6-76,5	76,5- 84,7	>84,7
17	<49,3	49,3- 54,6	54,6-59,8	59,8- 74,0	74,0-80,1	80,1- 87,8	>87,8

Зріст дівчаток від 10 до 17 років (см)

			Показник
Вік	дуже низь­- кий	низький	нижче се­реднього	середній	вище се­реднього	високий	дуже висо­- кий
10	<127,0	127,0- 130,5	130,5- 134,3	134,3- 142,9	142,9- 146,7	146,7- 151,0	>151,0
11	<131,8	131,8- 136,2	136,2- 140,2	140,2- 148,8	148,8- 153,2	153,2- 157,7	>157,7
12	<137,6	137,6- 142,2	142,2- 145,9	145,9- 154,2	154,2- 159,2	159,2- 163,2	>163,2
13	<143,0	143,0- 148,3	148,3- 151,8	151,8- 159,8	159,8- 163,7	163,7- 168,0	>168,0
14	<147,8	147,8- 152,6	152,6- 155,4	155,4- 163,6	163,6- 167,2	167,2- 171,2	>171,2
15	<150,7	150,7- 154,4	154,4- 157,2	157,2- 166,0	166,0- 169,2	169,2- 173,4	>173,4
16	<151,6	151,6- 155,2	155,2- 158,0	158,0- 166,8	166,8- 170,2	170,2- 173,8	>173,8
17	<152,2	152,2- 155,8	155,8- 158,6	158,6- 169,2	169,2- 170,4	170,4- 174,2	>174,2

Маса дівчаток від 10 до 17 років (кг)

								Показник
Вік		дуже низь­ кий		низь­ кий		нижче серед­ нього		середній		вище се­реднього		висо­ кий		дуже висо­ кий
10		<22,7		22,7- 25,0		25,0- 27,7		27,7-34,9		34,9-39,8		39,8- 47,4		>47,4
11		<24,9		24,9- 27,8		27,8- 30,7		30,7-38,9		38,9-44,6		44,6- 55,2		>55,2
12		<27,8		27,8- 31,8		31,8- 36,0		36,0- 45,4		45,4-51,8		51,8- 63,4		>63,4
13		<32,0		32,0- 38,7		38,7- 43,0		43,0- 52,5		52,5-59,0		59,0- 69,0		>69,0
14		<37,6		37,6- 43,8		43,8- 48,2		48,2- 58,0		58,0-64,0		64,0- 72,2		>72,2
15	<42,0		42,0- 46,8		46,8- 50,6		50,6- 60,4		60,4-66,5		66,5- 74,9		>74,9
16	<45,2		45,2- 48,4		48,4- 51,8		51,8-61,3		61,3-67,6		67,6- 75,6		>75,6
17	<46,2		46,2- 49,2		49,2- 52,9		52,9-61,9		61,9-68,0		68,0- 76,0		>76,0

3. «Мозковий штурм». Способи покращення фізичної форми

4. Інформаційне повідомлення

Інформаційне повідомлення «Правильний здоровий сон — один із основних факторів нормального фізичного розвитку підлітка»

Правильний, міцний і здоровий сон — це одна з ключових умов збільшення зросту, адже уві сні людина росте. Саме під час глибоко­го сну організм найактивніше виробляє гормон росту, який робить тебе вищим і сильнішим, подовжує і потовщує твої кістки.

1) Спати потрібно в кімнаті, де темно й тихо. Приміщення для сну повинно добре провітрюватися. Не бійтеся відчиняйте вікно на­віть зимою. Краще накритися додатковими вовняними ковдра­ми, ніж дихати спертим повітрям.

2) Не засинайте під телевізійні передачі — ваш мозок навіть уві сні буде сприймати інформацію, й не відпочине як треба. Те ж саме стосується музики в навушниках.

3) Жорстке ліжко забезпечуватиме комфорт вашому хребту. За­надто м’яке ліжко, навпаки, не дозволить повноцінно виспатися. Якщо ліжко занадто м’яке, можна покласти кілька листів фане­ри під матрац.

4) Не спіть на подушках великого розміру. Учені взагалі радять спати без подушки, оскільки в цьому випадку не відбувається порушення кровообігу спинного мозку, а покращений моз­ковий кровообіг нормалізує внутрішньочерепний тиск. Для збільшення зростання і здорового сну краще спати на спині, уклавши подушку не під голову, а під напівзігнуті коліна. До такого стану нелегко звикнути, але користі від нього значно більше.

5) Нічна білизна і простирадла повинні бути красивими і чистими. Тому стежте за тим, щоб постільна білизна тішила вас. Міцний,

здоровий сон і сіро-брудна постіль — поняття несумісні, розки дані шкарпетки і затишна обстановка — теж. |

6) Намагайтеся не згортатися «в клубок» під час сну. Не підтискай¹ те коліна до грудей і лікті до колін. Це ускладнює приплив полі тря в легені. Спати потрібно максимально прямо, розтягнуто, і

7) Учені стверджують, що дорослій людині шість-вісім ГОДИН С1І цілком достатньо. Проте деяким людям достатньо п’яти годин сну на добу, у той час як інші потребують десяти годин сну. У пе ріод росту в підлітковому віці організм вимагає більше сну. Ц(| можна проілюструвати так: у 1-10 років достатньо спати 10-15 годин; у 11-15 років досить спати 9-11 годин; у 16-25 років досить спати 7-9 годин.

8) Випийте велику склянку води перед сном і, коли прокинетеся, це допоможе очистити шлунок. Швидше заснути допоможе склянка теплого молока.

Важливо: їсти перед сном важку їжу, копчене, смажене, солодке, а також пити каву, міцний чай, сильногазовані напої забороне­но! Після такої їжі сон людини здоровим напевне не буде.

9) Для кращого засинання потрібно встановити фіксований час. Дея­кий час у режимі потрібно відвести й для того, хцоб помитися, заспо­коїтися, забути про всі проблеми і налаштуватися на відпочинок.

5. Оздоровлювальна вправа. Самомасаж

Покладіть кінчики вказівних пальців на скроні, злегка стис­ніть їх. Зробіть колові рухи пальцями, масажуючи скроні. 10 разів швидко покліпайте очима, не закриваючи їх. Потім заплющте очі й розслабте повіки, зробіть 2-3 глибоких вдихи. Повторіть тричі.

VІІ. Осмислення узагальнення знань

1. Практична робота. Визначення індивідуальних показників фізичної складової здоров’я

1.1. Вимірювання зросту за допомогою ростоміра

1.2. Визначення маси тіла.

1.3. Порівняння індивідуальних показників із відповідними нормами підліткового віку (за таблицею).

1.4. Визначення свого приблизного майбутнього зросту:

1) (зріст мами + зріст тата): 2

2) +12 см, для хлопчиків; -12 см, для дівчаток.

2. Рольова гра «Журналіст у гостях у найсильнішої людини планети»

Уявіть, що ви — журналіст. Ви маєте можливість побувати в гос­тях у найсильнішої людини планети і взяти інтерв’ю. Ви можете .шпитати все, що вас цікавить. Сформулюйте блок запитань.

(Учні пропонують варіанти запитань, які їм цікаві.)

· Чому саме це є цікавим для вас?

· Чи хотіли б ви отримати поради особисто для себе? Щодо чого?

VІІІ. Підбиття підсумків уроку

1. «Пам'ятка підлітку». Зачитування

1. Пам’ятай, твоє здоров’я — у твоїх руках!

2. Дотримуй режиму дня.

3. Уживай здорову їжу.

4. Загартовуйся, роби зарядку.

5. Уживай вітаміни.

6. Здійснюй профілактику захворювань.

7. Відвідуй гуртки і секції.

8. Будь прикладом у збереженні та зміцненні здоров’я!

2. «Нагороди» епітетами, порівняннями

— Хто з учнів класу, на вашу думку, працював на уроці краще? «Нагородіть» їх відповідними епітетами та порівняннями.

ІХ. Домашнє завдання

Обов'язкове:

• опрацювати матеріал підручника щодо вивченої теми (§ _, с. );

додаткові (на вибір, за бажанням):

• підготувати інформаційні повідомлення «Фактори фізичного розвитку в підлітковому віці», «Харчування підлітка»;

• розробити комплекс вправ ранкової зарядки для підлітків.

Коментарi